Застосування наукових досліджень у практиці, крок за кроком
By Aïna Chalabaev, Grenoble Alpes University, France
As outlined in a previous post, the health benefits of regular physical activity are well established for people aged 65 and over. Clear guidelines have been set by the World Health Organization on the amount and type of activity associated with health gains. However, older people remain among the most inactive segment of the population worldwide.
Read more
Доктор Стефані Килинч (Stephanie Kılınç), Університет Тіссайду, Великобританія, та Джо Коул (Jo Cole), Неврологічний альянс Тіс-Веллі, Дарема та Північного Йоркшира, Великобританія
Хронічні захворювання становлять одну з головних проблем для систем охорони здоров’я в усьому світі через їхню високу поширеність (high prevalence) і значний тягар захворюваності, включаючи їхній вагомий вплив на тривалість життя скориговану з урахуванням на інвалідність (disease burden, including their significant impact on disability-adjusted life years.). Ці захворювання також мають важливий негативний вплив на якість життя, що пов’язані зі здоров’ям (negative impact on health-related quality of life) та з вищими показниками рівня тривожності та депресії (higher rates of anxiety and depression), ніж серед населення загалом.
Read more
By Kyra Hamilton, Griffith University, Australia and Amy Peden, University of New South Wales, Australia
Drowning is a leading, yet largely preventable, cause of death and injury that remains underrecognized. One common myth: drowning isn’t always fatal. The definition of drowning was revised to clarify that drowning is a process, not an outcome. The outcomes of the drowning process can be death (fatal drowning) or survival with or without persisting injury such as cerebral palsy and other neurological disorders caused by a lack of oxygen to the brain (non-fatal drowning). Terms like “dry drowning”, “secondary drowning”, or “near-drowning” are often used in the media, but they’re outdated and medically inaccurate, so it’s time to stop using them. (more…)
Read more
Аннабель Стоун (Annabel Stone) та Філіппа Лаллі (Phillippa Lally), Університет Суррея (University of Surrey), Великобританія
Новий рік часто стає часом, коли ми прагнемо змін, сповнені рішучості сформувати нові звички (new habits) та залишити шкідливі в минулому – саме тоді, коли годинник б’є північ. Ми здуваємо пил із кросівок, наповнюємо візки у супермаркеті свіжими фруктами та овочами… хто не думав: «Новий рік, нова я»? Але чому через місяць наші кросівки побували надворі лише кілька разів, а фрукти починають вкриватися пліснявою? Схоже, старі звички таки перейшли з нами у новий рік (New Year).
Read more
Аманда Дейлі (Amanda Daley), Університет Лафборо, Великобританія
ликобританії та Ірландії ініціатива «Кожен контакт має значення» (Making Every Contact Count) спрямована на використання тисяч консультацій, які щодня проводяться між фахівцями охорони здоров’я та пацієнтами, для сприяння здоровим змінам у поведінці. Зокрема, ініціатива «Кожен контакт має значення» (Making Every Contact Count) спрямована на те, щоб дати можливість і заохотити медичних працівників використовувати природні можливості, що виникають у повсякденній практиці, для проведення коротких втручань щодо зміни поведінки пацієнтів у відношенні до здоров’я. Успіх таких ініціатив, як «Кожен контакт має значення», залежить від готовності медичних працівників щодня проводити ці бесіди під час консультацій. Ініціатива «Кожен контакт має значення» враховується для всіх і не обмежується окремими медичними працівниками, службами охорони здоров’я або пацієнтами. З цих причин ініціатива «Кожен контакт має значення» може сприяти скороченню нерівності у сфері охорони здоров’я, оскільки ідея полягає у застосуванні інклюзивного підходу, за якого всі пацієнти отримують цю підтримку під час консультацій. (more…)
Read more
Гозде Озакінчі (Gozde Ozakinci), Університет Стерлінга
Рак значною мірою асоціюється зі страшною статистикою. Наприклад, із такою, як «у кожної другої людини протягом життя розвинеться певна форма раку» («1 in 2 people will develop some form of cancer in their lifetime»). Однак існують й обнадійливі дані, які свідчать про те, що показники виживання при раку поліпшуються (cancer survival rates are improving). За останніми даними за 2018 рік , у світі налічується майже 44 мільйони людей, які пережили діагноз та лікування раку (there are nearly 44 million people who survived the cancer diagnosis and treatment in the world). Це є обнадійливою новиною для тих, хто зіткнувся з діагнозом раку та пройшов лікування.
Read more
Доктор Лі Шеферд (Lee Shepherd), Університет Нортумбрії, Великобританія, і професор Ронан Е. О’Керролл (Ronan E. O’Carroll), Університет Стірлінга, Великобританія, і професор Імон Фергюсон (Eamonn Ferguson), Університет Ноттінгема, Великобританія
Існує багато історій про те, як трансплантація органів померлого стала дорогою в життя для людей (offered a lifeline for people). Дійсно, кожен померлий донор органів може змінити життя до дев’яти людей (lives of up to nine people). Однак доступних для трансплантації органів занадто мало. Цей дефіцит призводить до великих списків очікування та до людей, які вмирають до того, як вони отримають орган. Тому нам необхідно зрозуміти, які чинники впливають на ймовірність того, що хтось пожертвує свої органи після смерті.
Read more
Стефан Домбровскі (Stephan Dombrowski), Університет Нью-Брансвік (University of New Brunswick), Канада
Ідучи від смерті
Ходьба є однією з основних форм руху людини та пов’язана з безліччю переваг для здоров’я. Наявні дані (Evidence) свідчать про те, що ті, хто більше ходить, з меншою ймовірністю помруть передчасно, що дозволяє припустити, що можна уникнути смерті (принаймні на деякий час).
Ходьба та інсульт
Ходьба як форма фізичної активності особливо корисна для людей, які перенесли інсульт, що є основною причиною інвалідності серед дорослих (a leading cause of adult disability). Регулярна фізична активність після інсульту може знизити ризик виникнення повторного інсульту, допомогти у відновленні та покращити загальне функціонування, здоров’я та благополуччя. Проте, люди, які перенесли інсульт, проводять близько 75% часу неспання сидячи (spend around 75% of waking hours sitting), більше, ніж їхні однолітки того ж віку. Однак, ходьба є однією з найдоступніших форм ПА після інсульту – 95% людей можуть ходити через 11 тижнів після інсульту (95% of individuals can walk 11 weeks following a stroke). Крім того, ходьба є кращою формою фізичної активності для людей, що перенесли інсульт (a preferred form of physical activity for people with stroke), які вважають її доступною, приємною та найчастіше корисною для спілкування. Ключове питання полягає в тому, як допомогти людям, що перенесли інсульт, більше ходити? (more…)
Read more
Емі Барраделл (Amy Barradell), Університетські лікарні Лестера NHS Trust (University Hospitals of Leicester NHS Trust)
Якби я сказав вам Long-COVID, що б це означало для вас?
Багато людей, які заразилися коронавірусною хворобою 2019 (COVID-19), продовжували відчувати виснажливі симптоми протягом більше 4 тижнів після гострої інфекції. Зазвичай вони повідомляють як про фізичні (наприклад, задишка, стомлюваність), так і про психологічні (наприклад, тривога, когнітивні порушення) симптоми (symptoms). Ті, хто відчуває ці симптоми, називають це «тривалий COVID» (Long-COVID).
Read more
Марта Морейра Маркес (Marta Moreira Marques), Лісабонський університет NOVA, Португалія
Техніки зміни поведінки є будівельними блоками інтервенцій зі зміни поведінки. Якщо ви намагаєтеся комусь допомогти збільшити фізичну активність, кинути палити чи краще дотримуватися режиму прийому ліків, техніки зміни поведінки – це інструменти, які є у вашому розпорядженні. Поширені техніки зміни поведінки включають такі речі, як постановка цілей (goal-setting,), самоконтроль (self-monitoring), надання інформації про поведінку та керування емоціями.
Read more