Habit

Старі звички невикорінні: руйнування небажаної звичної поведінки

Аннабель Стоун (Annabel Stone) та Філіппа Лаллі (Phillippa Lally), Університет Суррея (University of Surrey), Великобританія

Новий рік часто стає часом, коли ми прагнемо змін, сповнені рішучості сформувати нові звички (new habits) та залишити шкідливі в минулому – саме тоді, коли годинник б’є північ. Ми здуваємо пил із кросівок, наповнюємо візки у супермаркеті свіжими фруктами та овочами… хто не думав: «Новий рік, нова я»? Але чому через місяць наші кросівки побували надворі лише кілька разів, а фрукти починають вкриватися пліснявою? Схоже, старі звички таки перейшли з нами у новий рік (New Year).

(more…)

Read more
Communication, Interventions, Physical activity

Кожна медична консультація має значення: сприяння фізичній активності в медичних закладах

Аманда Дейлі (Amanda Daley), Університет Лафборо, Великобританія

ликобританії та Ірландії ініціатива «Кожен контакт має значення» (Making Every Contact Count) спрямована на використання тисяч консультацій, які щодня проводяться між фахівцями охорони здоров’я та пацієнтами, для сприяння здоровим змінам у поведінці. Зокрема, ініціатива «Кожен контакт має значення» (Making Every Contact Count) спрямована на те, щоб дати можливість і заохотити медичних працівників використовувати природні можливості, що виникають у повсякденній практиці, для проведення коротких втручань щодо зміни поведінки пацієнтів у відношенні до здоров’я. Успіх таких ініціатив, як «Кожен контакт має значення», залежить від готовності медичних працівників щодня проводити ці бесіди під час консультацій. Ініціатива «Кожен контакт має значення» враховується для всіх і не обмежується окремими медичними працівниками, службами охорони здоров’я або пацієнтами. З цих причин ініціатива «Кожен контакт має значення» може сприяти скороченню нерівності у сфері охорони здоров’я, оскільки ідея полягає у застосуванні інклюзивного підходу, за якого всі пацієнти отримують цю підтримку під час консультацій. (more…)

Read more
Cancer, Fear

Що, якщо хвороба повернеться?Питання, яке непокоїть тих, хто пройшов лікування раку та їхніх близьких

Гозде Озакінчі (Gozde Ozakinci), Університет Стерлінга

Рак значною мірою асоціюється зі страшною статистикою. Наприклад, із такою, як «у кожної другої людини протягом життя розвинеться певна форма раку» («1 in 2 people will develop some form of cancer in their lifetime»). Однак існують й обнадійливі дані, які свідчать про те, що показники виживання при раку поліпшуються (cancer survival rates are improving). За останніми даними за 2018 рік , у світі налічується майже 44 мільйони людей, які пережили діагноз та лікування раку (there are nearly 44 million people who survived the cancer diagnosis and treatment in the world). Це є обнадійливою новиною для тих, хто зіткнувся з діагнозом раку та пройшов лікування.

(more…)

Read more
Communication

Розуміння того, що впливає на донорство органів

Доктор Лі Шеферд (Lee Shepherd), Університет Нортумбрії, Великобританія, і професор Ронан Е. О’Керролл (Ronan E. O’Carroll), Університет Стірлінга, Великобританія, і професор Імон Фергюсон (Eamonn Ferguson), Університет Ноттінгема, Великобританія  

Існує багато історій про те, як трансплантація органів померлого стала дорогою в життя для людей (offered a lifeline for people). Дійсно, кожен померлий донор органів може змінити життя до дев’яти людей (lives of up to nine people). Однак доступних для трансплантації органів занадто мало. Цей дефіцит призводить до великих списків очікування та до людей, які вмирають до того, як вони отримають орган. Тому нам необхідно зрозуміти, які чинники впливають на ймовірність того, що хтось пожертвує свої органи після смерті. 

(more…)

Read more
Goal setting, Physical activity, Social Support

«Хочеш трохи прогулятися?»- Підтримка зміни діадної поведінки під час ходьби після інсульту

Стефан Домбровскі (Stephan Dombrowski), Університет Нью-Брансвік (University of New Brunswick), Канада

 

Ідучи від смерті

Ходьба є однією з основних форм руху людини та пов’язана  з безліччю переваг для здоров’я. Наявні дані (Evidence) свідчать про те, що ті, хто більше ходить, з меншою ймовірністю помруть передчасно, що дозволяє припустити, що можна уникнути смерті (принаймні на деякий час).

Ходьба та інсульт

Ходьба як форма фізичної активності  особливо корисна для людей, які перенесли інсульт, що є основною причиною інвалідності серед дорослих (a leading cause of adult disability). Регулярна фізична активність після інсульту може знизити ризик виникнення повторного інсульту, допомогти у відновленні та покращити загальне функціонування, здоров’я та благополуччя. Проте, люди, які перенесли інсульт, проводять близько 75% часу неспання сидячи (spend around 75% of waking hours sitting), більше, ніж їхні однолітки того ж віку. Однак, ходьба є однією з найдоступніших форм ПА після інсульту – 95% людей можуть ходити через 11 тижнів після інсульту (95% of individuals can walk 11 weeks following a stroke). Крім того, ходьба є кращою формою фізичної активності для людей, що перенесли інсульт (a preferred form of physical activity for people with stroke), які вважають її доступною, приємною та найчастіше корисною для спілкування. Ключове питання полягає в тому, як допомогти людям, що перенесли інсульт, більше ходити? (more…)

Read more
Acceptance and Commitment Therapy, Covid, Interventions, Mental Health, Public Health

Терапія прийняття та відповідальності: багатообіцяючий підхід для тих, хто живе з Long-COVID

Емі Барраделл (Amy Barradell), Університетські лікарні Лестера NHS Trust (University Hospitals of Leicester NHS Trust)

Якби я сказав вам Long-COVID,  що б це означало для вас?

Багато людей, які заразилися коронавірусною хворобою 2019 (COVID-19), продовжували відчувати виснажливі симптоми протягом більше 4 тижнів після гострої інфекції. Зазвичай вони повідомляють як про фізичні (наприклад, задишка, стомлюваність), так і про психологічні (наприклад, тривога, когнітивні порушення) симптоми (symptoms). Ті, хто відчуває ці симптоми, називають це «тривалий COVID» (Long-COVID).

(more…)

Read more
Behavioural theory

Практичне застосування методів зміни поведінки: використання доступних інструментів

Марта Морейра Маркес (Marta Moreira Marques), Лісабонський університет NOVA, Португалія

Техніки зміни поведінки є будівельними блоками інтервенцій зі зміни поведінки. Якщо ви намагаєтеся комусь допомогти збільшити фізичну активність, кинути палити чи краще дотримуватися режиму прийому ліків, техніки зміни поведінки – це інструменти, які є у вашому розпорядженні. Поширені техніки зміни поведінки включають такі речі, як постановка цілей (goal-setting,), самоконтроль (self-monitoring), надання інформації про поведінку та керування емоціями.

(more…)

Read more
Communication

Ефективне інформування про ризики – це більше, ніж зміна поведінки: давайте поговоримо про особистуeоцінку ризиків

Вікторія Вуф (Victoria Woof) та Девід Френч (David French), Манчестерський центр психології здоров’я, Манчестерський університет, Великобританія

Традиційно в медицині та психології здоров’я медичні працівники надавали пацієнтам персоналізовані дані про ризики захворювання з метою запобігання захворюванню. У тих випадках, коли інформування про ризики сприяє зміні поведінки щодо здоров’я, це потенційно може зменшити розвиток хвороби та виявити хворобу на початковій стадії. Наприклад, інформування про ризик серцево-судинних захворювань для заохочення занять фізичними вправами та покращення дієти для зниження ризику. Однак існують інші можливі цілі та результати, які слід враховувати при наданні інформації про ризик захворювання. Крім того, цілі медичних працівників та пацієнтів чи представників громадськості не завжди можуть збігатися. Було визначено кілька пов’язаних цілей інформування про ризики, у тому числі полегшення усвідомленому вибору та створення відповідних афективних відповідей, а також мотивації до зміни поведінки (and producing appropriate affective responses, as well as motivating behaviour change).

(more…)

Read more
Motivation, Planning, Stress and Coping

Збереження благополуччя на роботі завдяки  job crafting

Янне Калтіайнен (Janne Kaltiainen) та Ярі Хаканен (Jari Hakanen), Фінський інститут охорони праці (Finnish Institute of Occupational Health), Фінляндія

Які елементи моєї роботи я вважаю мотивуючими, залучающими та найбільш корисними для власного благополуччя? Що я можу зробити, щоб таких елементів у моїй роботі стало більше?

Почавши відчувати стрес, легку нудьгу та відчуття «застою» на роботі, медсестра з багаторічним стажем роботи та значним професійним досвідом почала ставити собі ці питання. Відповіді на ці питання підштовхнули її стати наставницею деяких з її молодших колег, що допомогло їй відчути себе більш компетентною у своїй роботі та більш тісно спілкуватися з колегам, а також знову знайти сенс у своїх щоденних робочих обов’язках. Ця невелика зміна у способі виконання нею роботи покращила її професійне благополуччя і, що важливо, жодним чином не зашкодило загальному функціюванню та ефективності лікарні. Навпаки, її колеги відчули більшу підтримку завдяки наставництву, а загальна атмосфера на роботі покращилася.

(more…)

Read more
Public Health

Побудова співпраці між поведінковими дослідженнями та практикою для покращення здоров’я   

Кетрін Браун (Katherine Brown), Університет Хартфордшира (University of Hertfordshire), Великобританія (United Kingdom)  

Зміст цієї публікації в блозі частково базується на моєму досвіді роботи в різних ролях, розділених між університетом та місцевим департаментом громадського здоров’я, з можливістю застосувати свої навички досліджень, розробки інтервенцій та оцінки їх на практиці. 

Незалежно від того, чи вводите ви в експлуатацію, керуєте, проектуєте або надаєте медичні послуги, є ймовірність, що існує принаймні одна поведінка, яку потрібно змінити користувачам ваших послуг, щоб послуга успішно досягла своєї мети. Це пов’язано з тим, що незалежно від захворювання(-нь), на які націлені ваші послуги, або від того, чи є вони інфекційними (наприклад, грип, Covid-19, туберкульоз, інфекції, що передаються статевим шляхом) або неінфекційними (наприклад, хвороби серця, ХОЗЛ, цукровий діабет 2 типу, ожиріння), те, як люди поводяться, впливає на загальний  перебіг хвороби.  

(more…)

Read more