Терапія прийняття та відповідальності: багатообіцяючий підхід для тих, хто живе з Long-COVID

Емі Барраделл (Amy Barradell), Університетські лікарні Лестера NHS Trust (University Hospitals of Leicester NHS Trust)

Якби я сказав вам Long-COVID,  що б це означало для вас?

Багато людей, які заразилися коронавірусною хворобою 2019 (COVID-19), продовжували відчувати виснажливі симптоми протягом більше 4 тижнів після гострої інфекції. Зазвичай вони повідомляють як про фізичні (наприклад, задишка, стомлюваність), так і про психологічні (наприклад, тривога, когнітивні порушення) симптоми (symptoms). Ті, хто відчуває ці симптоми, називають це «тривалий COVID» (Long-COVID).

З мого досвіду…

Робота в клініці Long-COVID показала мені, що люди щосили намагаються прийняти свої нові симптоми (і наслідки своїх симптомів), що ставить перешкоду на шляху їх стратегій самоконтролю. Вони зосереджуються на тому, що вони могли робити до «Long-COVID», і на тому, як їхнє життя змінилося на гірше після того, як їм встановили діагноз. Це вказує на емпіричне уникнення (тобто на спробу або бажання придушити небажані внутрішні переживання, такі як емоції, думки, спогади та тілесні відчуття) і схильність людей зосереджуватись на формі симптомів, а не на їх функції (тобто на індикаторі тіла для зміни своєї поведінки). Це показує, що люди не відкриті до такого досвіду й ухиляються від життя теперішнім моментом.

Крім того, понад 25% людей (more than 25% of people), які були госпіталізовані з COVID-19, мають триваючи  симптоми депресії через 6 місяців після виписки. Оскільки депресія пов’язана з уникненням активності (activity avoidance)  (тобто відмовою від залучення в ситуацію), це свідчить про те, що люди можуть не брати участі у цінних діях.

Роль психологічної гнучкості при Long-COVID

Психологічна гнучкість є механізмом дії терапії прийняття та відповідальності (Acceptance and Commitment Therapy) (ACT). Вона включає в себе три стовпи терапії: (1) заохочення відкритості до досвіду, (2) усвідомлення поточного моменту та (3) участь у цінних діях. Як описано вище, у людей, які живуть з Long-COVID, ці принципи є незбалансованими, тому їх врівноваженість є важливою. Таким чином, ACT можна використовувати, щоб допомогти людям змінити ставлення до свого дистресу (тобто зменшити їх емпіричне уникнення), вибудувати у них прийняття нового «нормального» (тобто підвищити їх усвідомлення поточнього моменту), а також мотивувати та розширювати їх можливості для внесення важливих для них поведінкових змін (тобто участі у цінних діях). ACT з Long-COVID вже досягає прогресу (already making progress), учасники повідомили про покращення самопочуття, вони все ще відчувають дистрес, пов’язаний  з COVID, але почувають себе більш здатними впоратися із загальним психологічним стресом (наприклад, тривогою).

Використання ACT у клініці з пацієнтами з Long-COVID: представляємо Джо

Коли я вперше зустрівся з Джо, він відчував регулярні рецидиви симптомів. Щоб зберегти анонімність, Джо є представником інтересів низки людей, з якими я працював у клініці з Long-COVID. Їх найбільш виснажливими симптомами були задишка та втома, які дуже ускладнювали повсякденну діяльність. Джо боявся рецидивів і свідомо намагався уникати всього, що могло б їх посилити (тобто емпіричне уникнення, уникнення поточного моменту). Він витрачав мало часу на діяльність, яка приносила йому радість та сенс (тобто уникав участі у цінних діях). На наших спільних сесіях ми розглянули кожен із компонентів ACT:

  • Когнітивний розподіл (тобто помічати думки замість того, щоб захоплюватися ними або купуватися на них, і дозволяти думкам приходити та йти, а не утримувати думки) – розрізняти думки/почуття та реальний досвід (вони не обов’язково співпадають!)
  • Контакт з поточним моментом – прийняти стратегії усвідомленості, щоб закріпити їх на сенсорному досвіді (тобто усвідомлення поточного моменту).
  • Дослідження цінностей – щоб визначити сфери їхнього життя, які були для них найважливішими.
  • Вживання рішучих заходів – ставити поведінкові цілі, які відповідають їх цінностям.
  • «Я» як контекст – встановити контакт зі своїм «спостерігаючим Я» і побачити його думки на відстані (тобто з більш точної точки зору), не заплутуючись в них.
  • Прийняття – перестати боротися з тим, що знаходиться поза їхнім контролем, і знову зосередитися на тому, що перебуває під їхнім контролем (тобто на їхній поведінці).

На другій сесії Джо поставив перед собою дві поведінкові цілі, що відповідають його основним цінностям.

Я використовував техніки мотиваційного інтерв’ю (motivational interviewing techniques), щоб підтримати їх у розробці  SMART цілі (a SMART goal) та якщо-тоді плани (if-then plans) передбачити будь-які проблеми, які вони можуть мати.

Через чотири тижні він з великою гордістю розповідав мені, що досяг своєї мети. Він також включив у своє повсякденне життя кілька вправ на усвідомленість (наприклад, вправа «Листя на струмку», щоденник подяки та 5 хвилин занять йогою). Він відчув підвищену психологічну гнучкість (тобто, коли людина психологічно гнучка, вона прийматиме рішення, скоріше ґрунтуючись на своїх цінностях і давнішніх переконаннях, ніж на безпосередніх короткострокових емоціях, які вона відчуває), зменшення симптомів депресії та підвищення впевненості у самоконтролі поза сесіями.

Рекомендації для медичних працівників, які надають підтримку людям з Long-COVID:

  1. Не забувайте про важливість біопсихосоціальної оцінки – справжнє розуміння складності симптомів Long-COVID у людини та наслідків цих симптомів є ключовим для визначення стратегій лікування, орієнтованих на пацієнта. Не бійтеся ставити такі питання, як: «З яким симптомом ви боретеся найбільше?»; «Як впливає задишка/втома/затьмареність мозку… на ваше життя?»; «Які думки проносяться у вас у голові, коли ви відчуваєте задишку/втому/ затьмареність мозку»?
  2. Розгляньте можливість вимірювання психологічної гнучкості – комплексна оцінка процесів терапії прийняття та відповідальності (CompACT) це є швидким та підтвердженим показником психологічної гнучкості, про який повідомляють самі люди. Ви можете швидко визначити, який зі стовпів психологічної гнучкості потребує посилення, і відповідним чином спланувати свою стратегію лікування (тобто якщо він уникає участі в цінних діях, з’ясуйте, які його основні цінності, і допоможіть йому встановити SMART-ціль) .
  3. Забезпечте/вкажіть вправи на усвідомленість – прави на усвідомленість можуть бути надзвичайно ефективними у ACT, допомагаючи людям будувати свої стовпи психологічної гнучкості. Залежно від того, що хтось щось вам презентує, ви можете запропонувати відповідну вправу, ось кілька ідей:
  4. Когнітивний розлад – «листя на струмку» (Leaves on a stream)

б. Контакт з поточним моментом – увага на 5 речах (Notice 5 things)

в. «Я» як контекст – метафора сценічного шоу (The Stageshow metaphor)

  1. Будьте в курсі передових практичних рекомендацій – як і у випадку з багатьма іншими захворюваннями, доказова база з Long-COVID постійно розвивається, тому обов’язково слідкуйте за літературою та рекомендаціями щодо клінічної практики. Докази ACT зростають!
  2. Переконайтеся, що про вас теж піклуються – працювати з людьми, які хворіють на Long-COVID, може бути складною, тому обов’язково проводьте регулярний контроль або «розбір польотів» з кимось, кому ви довіряєте. Це не тільки корисно при обговоренні конкретних пацієнтів, але також допомагає залишатися психологічно здоровим у своїй практиці.

Перекладач:        Ольга Габелкова