Катаржина Кантареро (Katarzyna Cantarero), Університет SWPS, Польща

Суб’єктивне благополуччя (Subjective well-being) залежить від того, з чим ми народилися, від ситуацій, які  виникають у нашому житті, та (на щастя!) від того, що ми робимо навмисно. Багато дослідників (researchers)  вивчали те, що може ефективно покращити наше психологічне функціонування. Короткі оціночні (або підтверджуючі) інтервенції можуть бути одним із корисних інструментів для покращення позитивних результатів для людей. 

Дослідження показують, що короткі письмові завдання (наприклад, списки подяк або листи (gratitude lists or letters)) можуть покращити психологічне благополуччя. У великому багатолабораторному дослідженні дослідники з 87 країн продемонстрували, що прості інтервенції у переоцінку (тобто зміну ставлення людини до ситуації або зосередження уваги на позитивних аспектах ситуації) посилювали позитивні емоції (boosted positive emotions) під час пандемії COVID-19. Оцінка потенційно стресової події може допомогти отримати користь (drawing benefits)  від неї. Під час виконання цих оціночних завдань люди наводять аргументи про позитивний бік ситуацій, у яких вони опинилися.

Поліпшення суб’єктивного благополуччя за рахунок підтвердження психологічних потреб

Під час пандемії наша група досліджувала, чи можуть короткі онлайн-інтервенції покращити суб’єктивне благополуччя людей (enhance individuals’ subjective well-being). Ми зосередилися на питаннях, пов’язаних з основними психологічними потребами (тобто, у автономії, спорідненості та компетентності), з якими люди можуть зіткнутися під час спалаху COVID-19. Потреба в  автономії пов’язана з відчуттям вибору та свободи, потреба в  компетентності пов’язана з відчуттям, що людина може досягти своїх цілей, а потреба відносин пов’язана з відчуттям зв’язку з близькими. Відповідно до теорії самовизначення, задоволення цих базових психологічних потреб є необхідним для функціонування людини (for human functioning). Ми виявили, що люди, які вважали, що їх базові психологічні потреби були задоволені, повідомили про більш високий рівень психічного благополуччя.

У подальшому дослідженні (a follow-up study) ми попросили людей написати про ситуацію, коли, незважаючи на обмеження їхнього способу життя, що були спричинені пандемією, вони змогли зазнати відчуття автономії, компетентності та / або зв’язку з близькими. Ця коротка інтервенція покращила психічне благополуччя за рахунок посилення відчуття зв’язку з близькими  та зменшила сприйманий стрес порівняно з контрольною групою. Таким чином, короткі та прості онлайн-завдання можуть допомогти людям почувати себе краще, але поки невідомо, як довго цей позитивний ефект може тривати.

Поліпшення осмислення роботи та залучення до роботи 

У межах окремого напряму дослідження (separate line of research) наша дослідницька група поставила питання, чи зможе використання подібних коротких інтернет-інтервенцій збільшити позитивні результати у контексті роботи. Нас особливо цікавила залученість до роботи та осмислення роботи. Залучення до роботи (Work engagement) часто описується як почуття відданості, поглиненості та енергії, що  пов’язані  з роботою. Високе залучення до роботи має переваги як для окремих осіб, так і для організацій (наприклад, вища продуктивність, вища задоволеність роботою та нижчі симптоми депресії). Так само осмислення роботи пов’язано з різними психологічними перевагами, включаючи ті, які виходять за межи робочого контексту (наприклад, зменшення занепокоєння, покращення благополуччя) (lower anxiety, higher well-being)

Попередні дослідження передбачали кілька джерел (several sources)  важливості роботи (наприклад, служіння більшому благу, допомога іншим, особистий розвиток, заробляння грошей). Ми припустили, що джерела сенсу роботи можна розподілити за категоріями: на самоорієнтовні чи орієнтовані на інших. Ми вирішили перевірити, чи може смислова інтервенція, яка б оцінювала джерела сенсу, орієнтовані на себе або на інших, сприяти зростанню осмисленості роботи та залученості до роботи (boost work meaningfulness and work engagement). 

По-перше, ми виявили, що коли співробітників просили написати про те, чому вони вважають свою роботу значимою, це призводило до більш високої свідомості роботи та миттєвої залучення до роботи порівняно з контрольним станом (коли співробітники описували обладнання, яке вони використовують у роботі). У наступному дослідженні ми запропонували співробітникам написати про служіння вищому благу або про просування у професійній кар’єрі як джерела важливості роботи в порівнянні з обладнанням, яке вони використовують у роботі (контрольна група). Ми виявили, що розповідь про те, як ваша робота приносить користь іншим, підвищує осмислення роботи і, відповідно, залученість до роботи.

Підсумовуючи, можна сказати, що короткі оціночні інтервенції є перспективним способом самодопомоги або додатковим керованим способом покращення психологічного благополуччя (psychological well-being), принаймні, у короткостроковій перспективі. Оскільки люди самі наводять приклади, інтервенції добре пристосовані до кожної людини і тому можуть бути більш ефективними. Щоб покращити психологічний стан ваших клієнтів або підвищити осмисленість роботи та залученість до роботи (boost work meaningfulness and work engagement), ви можете запропонувати їм одне з письмових завдань, рекомендованих нижче.

 

Практичні рекомендації

• Щоб покращити суб’єктивне благополуччя і знизити рівень стресу, попросіть їх написати про ситуацію, в якій вони відчули деякі або всі наступні почуття:

o Почуття автономії, наприклад, коли ви відчували почуття вибору і свободи в тому, що ви робите;

o Почуття компетентності, наприклад, коли ви відчуваєте, що здатні досягти своїх цілей;

o Почуття спорідненості, наприклад, коли ви відчуваєте зв’язок з людьми, які піклуються про вас і про яких піклуєтеся ви.

• Ви можете запропонувати своєму клієнту на робочому місці написати причини, відповідно до яких його робота має сенс. Або порадьте йому відповісти самому собі на питання, як його робота служить більшому добру.

 

Перекладач:   Ольга Габелкова