Лія Ейвері (Leah Avery) – Університет Тіссайд (Teesside University), Великобританія (UK)
Діабет 2 типу раніше вважався прогресуючим захворюванням з неминучою потребою в інсулінової терапії, проте дослідження поведінки щодо зміни способу життя (lifestyle behavioural change research) ставлять під сумнів цей песимістичний прогноз. У міру того як поширеність діабету 2 типу продовжує зростати, зростають і дані, що підтверджують важливу роль їжі та зміни того, що ми їмо, для успішного лікування цього захворювання.
Дієтичні підходи в значній мірі можна розділити на дві частини. Ті, які зосереджені на тому, що ми їмо (наприклад, вуглеводи), щоб оптимізувати метаболізм і глікемічний контроль за рахунок повільної та стабільної втрати ваги. Інші, які зосереджені на кількості з’їденого, наприклад, низькокалорійна дієта, що передбачає значне обмеження енергії для швидкої втрати ваги.
- Низьковуглеводна дієта
Раніше людям з діабетом 2 типу рекомендувалося дотримуватися дієти з низьким вмістом цукру і великою кількістю продуктів, які багаті на вуглеводи, тому що вважалося, що ці продукти поступово вивільняють цукор в кров. Зараз ми знаємо (We now know) , що безліч продуктів, які багаті вуглеводами, вивільняють цукор в кров швидше, ніж солодкі продукти. Незважаючи на це, багато людей з діабетом 2 типу, як і раніше дотримуються підходу з низьким вмістом цукру / високим вмістом вуглеводів, і цей підхід може перешкодити гарному глікемічному контролю та його слід уникати.
Поточні дані свідчать про необхідність підтримки людей, які страждають на діабет 2 типу, у зменшенні вживання вуглеводів шляхом вибору альтернативної їжі. Це передбачає вивчення продуктів з високим вмістом вуглеводів та вимір особистого споживання вуглеводів протягом часу (ця практична стратегія позначається як самоконтроль). Потім слід підтримати пацієнта щодо зменшення споживання вуглеводів шляхом встановлення цілей та складання планів дій (коли, де і як вони будуть зменшувати споживання продуктів із високим вмістом вуглеводів) та копінг плани (якщо я зіткнусь з будь-якими перешкодами, то я буду щось робити), щоб подолати будь-які перешкоди (наприклад, спокуса перекусів, які багаті на вуглеводи на роботі), щоб вживати менше продуктів із високим вмістом вуглеводів. Збільшилась кількість доказів, що підтверджує зниження вживання вуглеводів (Evidence supporting a reduction in carbohydrates) для успішного лікування діабету 2 типу за рахунок втрати ваги, при цьому низьковуглеводні підходи (low carbohydrate approaches) призводять до кращих результатів, ніж дієти з помірним вмістом вуглеводів.
Однак кожен пацієнт унікальний, що представляє собою складну задачу з пошуку оптимального вживання вуглеводів та відповідного вибору продуктів харчування. Наприклад, у людей є свій особистий рівень толерантності до вуглеводів, тобто, скільки вуглеводів вони можуть з’їсти, перш ніж це негативно вплине на їхню вагу та глікемічний контроль. Особистий поріг жиру працює аналогічним чином (Personal fat threshold works in a similar way), тобто деяким людям з діабетом 2 типу потрібно сильно схуднути, щоб успішно керувати власним глікемічним рівнем, в той час, як інші можуть досягти глікемічного контролю з меншою втратою ваги. Крім того, у деяких людей розвивається діабет 2 типу при значно нижчому індексі маси тіла, ніж у інших, і особистий поріг жиру може частково пояснити чому. Де пацієнт зберігає власний жир (тобто переважно всередині і навколо власних органів або навколо зовнішніх країв тіла) та його особисті порогові значення можуть допомогти пояснити деякі відмінності в реакції на дієту. Це також може допомогти пояснити, чому дієта підходить одним людям, а іншим – ні. Цю інформацію корисно повідомити пацієнтам, щоб дати пояснення, чому обраний ними підхід може не спрацювати для них.
- Низькокалорійна дієта
Це може змінити правила гри для людей, у яких вперше (до 6 років) діагностовано діабет 2 типу. Низькокалорійна дієта сприяє швидкій втраті ваги, що призводить до ремісії діабету 2 типу (недіабетичний стан і припинення використання протидіабетичних препаратів). Це передбачає споживання низькокалорійної дієти, що замінює їжу (від 12 до 20 тижнів), яка спрямована на досягнення мети зниження ваги на 15 кг. Далі потрібно повторне введення дієти в їжу (від 2 до 8 тижнів) та поведінкова підтримка з боку медичного працівника (наприклад, медсестри) для підтримки втрати ваги. Широкомасштабне дослідження цієї дієти продемонструвало, що майже половина учасників досягла ремісії діабету через 1 рік. Нещодавно опубліковане дослідження (Recently published research) вказало, що ці ефекти можуть зберігатися протягом 2 років.
Але який дієтичний підхід є більш ефективним? Відповідь досить проста: той, якого пацієнти можуть дотримуватися, і який найкраще підходить для них. Пацієнти матимуть особисті уподобання та ставлення, які будуть пов’язані з варіантами зміни дієти, на які впливатиме їхня мотивація до схуднення. Деякі віддадуть перевагу низькокалорійній дієті, щоб швидко схуднути й уникнути переходу до інсулінової терапії, а початкова фаза дієти дозволяє уникнути необхідності думати про вибір продуктів та приготування їжі. Інші можуть віддати перевагу підходу з низьким вмістом вуглеводів, оскільки вони хочуть навчитися готувати здорову їжу, поступово худнути та змінити власний спосіб харчування на тривалий час. Цей підхід також має на увазі постійне вживання їжі, а не продуктів, які її замінюють.
Як практикуючі лікарі визначають правильний дієтичний підхід для пацієнтів з діабетом 2 типу та надають їм відповідну підтримку в подальшому?
Практические рекомендации
1) Важливо, щоб практикуючий лікар був помічником, а не інструктором. Уникайте говорити пацієнтам, який дієтичний підхід буде для них правильним. Намагайтеся зрозуміти їхню особисту мотивацію до зниження ваги, минулий досвід, переваги щодо дієтичного підходу та перешкоди на шляху до зміни дієти.
2) Надайте пацієнтам інформацію, що базується на фактичних даних, щоб допомогти їм зрозуміти, що їм потрібно робити / чому вчитися для застосування кожного дієтичного підходу (наприклад, дивіться інформацію від Діабет Великобританія (Diabetes UK) про низькокалорійну (low calorie diet) та низьковуглеводну дієти (low carbohydrate diet). Це повинно включати детальну інформацію про характеристики кожного дієтичного плану, залучаючи можливі побічні ефекти, які вони можуть очікувати, а також про знання та навички, які необхідно придбати для досягнення успіху.
3) Задавайте відкриті питання, щоб з’ясувати переваги пацієнтів щодо конкретного плану дієти, мотивацію для схуднення та перешкоди на шляху до дієтичної зміни поведінки:
- Який варіант ви б з більшою ймовірністю обрали?
- Чого ви сподіваєтеся досягти від схуднення?
- Що може перешкодити вам дотримуватися обраної дієти?
4) Заохочуйте пацієнтів звертатися за соціальною підтримкою, наприклад, чи є у них партнер, член родини або друг, який міг би надати їм емоційну та практичну підтримку?
5) При необхідності забезпечте позитивне підкріплення. Це може включати надання позитивних відгуків про будь-які зусилля, які пацієнт докладає для зміни власного режиму харчування (наприклад, розробка детальних планів щодо зміни дієти); будь-які успіхи (тобто фактичні зміни, внесені в дієту протягом декількох днів або тижнів); позитивно коментуйте благотворний вплив цих змін на вагу та глікемічний контроль (тобто будь-які вимірні зміни).
Перекладач: Ольга Габелкова
