Навчання практикуючих лікарів навичкам здорової розмови

Венді Лоуренс (Wendy Lawrence), Університет Саутгемптона (University of Southampton)

В сучасному суспільстві наш вибір способу життя впливає на головні причини смерті та хвороби і все більша увага приділяється способам поліпшення поведінки стосовно здоров’я. Практикуючі лікарі, особливо ті, які працюють на передовій в сфері охорони здоров’я, соціальної  та громадської допомоги, є ключовим ресурсом для підтримки поведінкових змін. Звичайні зустрічі дають можливість щотижня починати розмову про зміну поведінки, але багато практикуючих лікарів відчувають, що їм не вистачає знань та навичок, необхідних для забезпечення  підтримки в зміні поведінки. Це може знизити нашу впевненість в спілкуванні з клієнтами або пацієнтами на потенційно делікатні теми, включаючи куріння, втрату ваги або вживання алкоголю.

Навички здорової розмови (Healthy Conversation Skills) – це навчальна програма, що заснована на соціально-когнітивної теорії (social cognitive theory) та методах зміни поведінки (behaviour change techniques), яка сприяє розширенню прав, можливостей та турботі, що орієнтовані на пацієнта. Вона була розроблена мультидисциплінарною командою Університету Саутгемптона за консультаціями з місцевими організаціями охорони здоров’я та соціального захисту. Навички здорової розмови – це ефективний (effective) підхід, що заснований на фактичних даних, який використовує практичні та прості в застосуванні навички, щоб допомогти людям визначити свої власні важливі проблеми зміни поведінки і рішення. Всі практикуючі лікарі можуть використовувати навички здорової розмови навіть під час коротких консультацій.

Люди не приймають і не змінюють поведінку ізольовано. На них впливає їх соціальний світ, фізичне середовище  та інші елементи, що знаходяться поза їхнім контролем. Нам необхідно розуміти ці фактори, щоб підтримувати ефективні зміна поведінки. Зосередившись на тому, щоб більше дізнатися про життя та обставини людей, ви зможете запропонувати відповідну підтримку та ефективно сприяти зміні поведінки у випадках відносно  здоров’я. Отже, один з принципів навичок здорової розмови полягає в тому, щоб почати із запитання людей про їхні пріоритети, зрозуміти їхню мотивацію (motivation)  та проблеми, а також те, що, на їхню думку, є найважливішим, на чому слід зосередитись.

Програма також спонукає практикуючих лікарів міркувати над цінністю ставити питання, вислуховувати і підтримувати постановку цілей (goal-setting), на відміну від того,  щоб говорити людям, що їм робити, давати поради або надавати інформацію. Ми можемо більш ефективно використовувати час, який ми маємо для підтримки людей в поліпшенні їх здоров’я та добробуту, використовуючи підтримуючі розмови на які потрібно час, щоб слухати, пізнавати  та досліджувати людські світи, і використовувати це загальне розуміння для планування перших кроків до зміни поведінки. Нижче наведені деякі практичні рекомендації щодо  навичок здорової розмови, які ви можете застосувати сьогодні.

 

Практичні рекомендації

 

  1. Задайте відкриті питання. Ці питання зазвичай починаються з «Що» або «Як» і пропонують будь-кому поміркувати над власними проблемами, перешкодами, рішеннями та першими кроками до змін. Наприклад, «Що б ви хотіли змінити? Що заважає вам зробити цю зміну? Як ви могли б це подолати? Що було б для вас корисним першим кроком?». Ставлячи ці питання, ви можете багато дізнатися про будь-кого і допомогти йому визначити навички та ресурси, що необхідні для змін.
  2. Уникайте давати поради чи вказівки людям, що їм робити. Проста порада передбачає, що людина ще не знає, що ви їй говорите про важливість поведінки для здорового способу життя. Це може здатися поблажливим та позбавити сили, якщо людина не відчуває себе здатною змінитися.
  3. Слухайте і приймайте мовчання. Людям потрібен час на роздуми, тому, якщо ви задали питання, не поспішайте заповнювати тишу. Замість цього дайте людині можливість сформулювати свою відповідь та сприймайте тишу як роздум. Просте надання комусь можливості висловити свою думку може бути надзвичайно корисним. Можливо, це перший раз, коли їх слухають за довгий час, і це може бути підтримкою та розширенням можливостей. Слухання показує, що ви цінуєте їхні погляди і ви багато дізнаєтеся про них, що допоможе вам допомогти їм.
  4. Підтримуйте РОЗУМНУ постановку цілей (goalsetting) (конкретна, вимірювана, діяльна, реалістична, розрахована за часом, оцінена та перевірена). Люди часто ставлять перед собою цілі з обмеженим плануванням (planning) щодо того, як їх досягти. Ми говоримо: «мета без плану – це лише бажання»! Якщо ви спробуєте і зазнаєте невдачі, ви, швидше за все, здастеся. Якщо ви спробуєте досягти чогось меншого і досягнете успіху, ви, швидше за все, дотримаєтесь цього. Після того, як хтось зазначив зміни, які він хотів би внести, задайте йому ці РОЗУМНІ питання:
  • Що саме ви хочете робити?
  • Як часто або як довго ви хочете це робити?
  • Що потрібно зробити, щоб почати?
  • Наскільки ви впевнені, що зможете досягти цього, наприклад, за шкалою від 1 до 10?
  • Коли ви хочете почати?
  • Як ви дізнаєтеся, що домоглися успіху?
  • Що ви будете робити, якщо не досягнете своєї мети?
  1. Помисліть над своїми розмовами і про те, наскільки вони надихають. Витратьте лише кілька хвилин на те, щоб озирнутися на те, як ми взаємодіємо з людьми, що працює, а що ні, – це цінне використання часу. Це допомагає визначити, що ми робимо добре та що можна поліпшити, і гарантує, що ми робимо все можливе щодня. Задайте собі наступні питання:
  • Наскількидобреядопомігцій людинізнайтирішенняїї проблеми?
  • Щоямігбизробитиінакше?
  • Щоябудуробитинаступного разу?

 

 

Перекладач:   Ольга Габелкова