Behavioural theory, Intervention design

Планування теоретично обґрунтованих та доказових інтервенцій зі зміни поведінки: Картування інтервенцій

Джерйо Кок, Маастрихтський Університет, Нідерланди; Університет Техасу в Хьюстоні, США

(By Gerjo Kok, Maastricht University, the Netherlands; University of Texas at Houston, USA)

В даний час існує широкий спектр кампаній та втручань для поліпшення громадського здоров’я та зміни поведінки в галузі охорони здоров’я, але багато з них не є “теоретично обґрунтованими та такими, що базуються на доказах”. Цей пост коротко охарактеризує процедури, які проводяться психологами здоров’я під час розробки втручань, та висвітлить, як вони відрізняються від (та вдосконалюються на базі) аналогічних процедур, поширених в інших сферах.
(more…)

Interventions, Social Support

Соціальна підтримка та здорова поведінка: Як перейти від благих намірів до компетентної допомоги

Юрте Шолц, Університет Цюріха та Гертрауд (Туру) Стадлер, Університет Абердіна (Urte Scholz, University of Zurich & Gertraud (Turu) Stadler, University of Aberdeen)

Соціальна підтримка, здається, є виключно позитивною справою. Що може бути поганого у маленькій допомозі? Мати поруч людину, яка готує здорову їжу, коли ви намагаєтесь харчуватися краще або яка вас заспокоїть, коли ви почуваєтесь пригніченим, тому що ваша недавня спроба кинути палити не вдалася? Ці сценарії вже дають нам відчуття, що хороших намірів підтримати когось може бути недостатньо. Партнер, який готує здорову їжу для вас або ваша сестра, яка засипає вас порадами щодо дієти, може змусити вас відчути, начебто вони знають краще, ніж ви про те, що добре для вас. Чи ви просили їх допомогти вам? Чи вони не повністю довіряють вам харчуватися здоровим шляхом самостійно? Отже, чи підтримка інших людей у вашому прагненні змінити свою поведінку на більш здорову – це завжди добре? Цей текст спрямований на те, щоб допомогти психологам-практикам радити своїм клієнтам, як шукати корисну соціальну підтримку. Почнемо з визначення того, що таке соціальна підтримка, а що не є нею.

(more…)

Interventions

Дуже швидкі інтервенції для зміни поведінки в умовах установ охорони здоров’я

Стівен Саттон, Університет Кембріджу, Англія (By Stephen Sutton, University of Cambridge, England)

Масштабні проблеми потребують масштабних рішень. Намагання побороти поведінкову «Велику четвірку» (недостатня фізична активність, куріння, надмірне вживання їжі та алкоголю) потребує масштабних інтервенцій, які можуть торкнутися великої кількості людей і справити значний вплив на суспільне здоров’я. Одним із перспективних підходів є використання коротких інтервенцій, які можуть застосовуватися медичними працівниками в умовах установ охорони здоров’я. Наприклад, у Великобританії, Національний Інститут Здоров’я та Догляду рекомендує (the National Institute for Health and Care Excellence recommends), щоб первинні медпрацівники робили адаптовані, «короткі» поради з підвищення активності неактивним дорослим та слідкували за цим під час наступних візитів пацієнтів.

(more…)

Health Psychology

Використання психології здоров’я у щоденній практиці

Карен Морган, Королівський Хірургічний Колледж Університету Пердана в Ірландській Медичній Школі, Куала-Лумпур, Малайзія (Karen Morgan, Perdana University Royal College of Surgeons in Ireland Medical School, Kuala Lumpur, Malaysia) та Роберт Сандермен, Університет Гронінгена і Університет Здоров’я та Технології Твента, Нідерланди (Robbert Sanderman, University of Groningen and Health and Technology University of Twente, The Netherlands).

Що практичного у психології здоров’я?

Психологія здоров’я – це молода, динамічна психологічна дисципліна, яка швидко розвивається. Психологи здоров’я фокусуються на втіленні психологічної теорії та досліджень у:

  • просування і підтримку здоров’я та попередження хвороб,
  • розуміння того, як люди реагують, долають та відновлюються від хвороб,
  • індивідуалізацію лікування та інтервенцій,
  • покращення системи охорони здоров’я та політики у сфері здоров’я.

(more…)

If-Then Plans, Interventions, Mental Imagery, Planning

Оволодіння уявою: використання сили психічних образів щоб змінити поведінку стосовно здоров’я

Мартін С. Хаггер

(Martin S. Hagger, Curtin University, Australia and University of Jyväskylä, Finland and Dominic Conroy, Birkbeck University of London, UK)

Що таке спрямована уява (від англ. – mental imagery – ментальна візуалізація, фантазування, спрямована уява)?

Люди зазвичай достатньо гарно уявляють речі. Наприклад, вони часто програють майбутні дії або сценарії у власному розумі, або фантазують про імовірні можливості. Такі уявні ситуації часто неструктуровані або спонтанні. Психологи дослідили, чи можливо оволодіти даною здатністю до уяви в якості способу покращення здібності людей досягати бажаних результатів або цілей (capacity for imagination as a way to improve people’s ability to achieve desired outcomes or goals).

(more…)

If-Then Plans, Planning

Сила планування

Пітер Голвітзер, Університет Нью Йорка

(Peter M. Gollwitzer, New York University)

Кожний має погані звички. Ви починаєте їсти, коли нервуєте, або вживаєте забагато алкоголю з друзями. Ви створюєте собі зайвий стрес, дозволяючи соціальним медіа відволікати вас від завершення термінових робочих проектів, або утягуєтесь в непотрібні суперечки з колегами, друзями або членами родини. Як ви можете змінити ці шкідливі звички?

(more…)

Fear is a bad counsellor
Fear, Incentives

Страх – поганий радник

Д-р Джалт-Джорн Петерс, Відкритий Університет, Нідерланди (Dr Gjalt-Jorn Peters, Open University, Netherlands)

 

Звертання до страху є стратегією для зміни поведінки, яка широко використовується. Наприклад, залякування та графічні комунікації, що збуджують страх, зараз постійно присутні на упаковках цигарок (tobacco packaging), в кампаніях, які заохочують до використання ременів безпеки (seatbelt use) та відвертають від вживання наркотиків (discourage substance use). Всупереч популярності та поширеності використання методів, що викликають страх, дослідження показують, що вони можуть не бути кращим шляхом для зміни поведінки, підвищення усвідомленості, або просвіти людей.

Як це можливо? Чи повинні люди бути наляканими речами, які можуть нашкодити їх здоров’ю? Звичайно ті, хто знають ризики, не стали би курити, їздити без ременя безпеки або вживати метамфетамін, вірно? Не зовсім…

(more…)

E-health, Interventions

Е-здоров’я: обмани та надії

Рік Крутзен, Університет Маастрихта, Нідерланди

 

В наш час люди використовують Інтернет постійно і для широкого спектру діяльності: від покупки бакалійних товарів до показу смішних фотографій котів своїм друзям в іншому куточку світу. Це все можливо. Також Інтернет використовується все більше і більше в секторі здоров’я, що часто називають «Е-здоров’ям».

 

(more…)

Financial Incentives, Incentives

Чи можуть гроші дійсно змінити все? Використання фінансових стимулів та стримуючих чинників щоб змінити поведінку стосовно здоров’я

Жан Адамс, Центр досліджень дієти та активності (Centre for Diet & Activity Research), Кембриджський Університет

З жовтня минулого року великі магазини в Англії стали брати з покупців по 5 пенсів (€0.06) за одноразові пластикові пакети для покупок (‘single-use plastic carrier bags’) – за ті тонкі пластикові мішки, які ви берете з супермаркету щоб донести ваші бакалійні товари додому. Отримані гроші рітейлери спрямовували на «добрі справи». За перші шість місяців роботи даної схеми використання пластикових пакетів у великих супермаркетах знизилося більше ніж на 90% (more than 90%) (що означає на 7 млрд. менше пакетів!), та більше, ніж £29 млн. (€32 млн.) були передані на добрі справи. Складно не дійти висновку, що маленькі фінансові стримуючі чинники можуть мати великий вплив на нашу поведінку.

(more…)

Automaticity, Habit

Доведення до звичного: Використання наукового підходу до формування звички у реальному житті

By Benjamin Gardner, King’s College London

Що таке «звичка»?

Чому ми їмо попкорн, коли дивимося фільми? Відповідь для більшості полягає втому, що їсти попкорн – це звична реакція під час перегляду фільмів. Психологи визначають «звичну» поведінку (‘habitual’ behaviours) як дії, які здійснюються автоматично, завдяки вивченим асоціаціям між ситуаціями (кінотеатр) та нашими реакціями на них (їсти попкорн).

(more…)