Барбара Маллан (Barbara Mullan), Університет Кертіна (Curtin University), Австралія

Ступінь проблеми

Щорічно кожна десята людина у всьому світі (приблизно 600 мільйонів людей) захворює після вживання зараженої їжі, та близько 420 000 тис. людей вмирають (die). Існують величезні географічні відмінності в тому, де трапляються (occur) ці випадки: регіони Африки, Південно-Східної Азії та Східного Середземномор’я несуть найбільший тягар хвороб харчового походження (більш детальну інформацію про тягар хвороб харчового походження по регіонах можна знайти тут (here). Крім цих географічних відмінностей, існують також значні відмінності в типах збудників, що викликають хвороби харчового походження (наприклад, віруси, бактерії, паразити).

У ланцюжку забезпечення безпеки харчових продуктів від «ферми до вилки» існує багато ланок. Незважаючи на те, що багато робиться для того, щоб допомогти фермерам, промисловим підприємствам та ресторанам забезпечити безпеку харчових продуктів, участь споживачів в безпечному поводженні з харчовими продуктами часто ігнорується. Практика безпечного поводження з харчовими продуктами є життєва важливою, оскільки вона представля собою заключний етап профілактики хвороб харчового походження. Оцінки того, яка частка харчових отруєнь виникає вдома, сильно різняться (vary widely) – від 11 до 87%. Як практикуючі психологи здоров’я, ми можемо багато чого зробити, щоб допомогти споживачам мінімізувати ризик отримання харчового отруєння в домашніх умовах.

Практика, що сприяє спалахам харчових отруєнь, різниться, але Всесвітня організація охорони здоров’я висунула п’ять основних рекомендацій (five key messages) щодо забезпечення безпеки харчових продуктів. Це:

1. Стежтезачистотоюрук та посуду;
2. Розділітьсирутаприготовану їжу (особливоприповерненнізринку/магазинутапризберіганніїжівхолодильнику);
3. Ретельноготуйтеїжу;
4. Зберігайтеїжуприбезпечнійтемпературі(тобтотримайтегарячуїжугарячою,ахолодну – холодною);
5. Використовуйтебезпечнуводутасировину.

 

Прогнозування поведінки споживача

Ранні дослідження ролі споживача концентрувалися на їх знаннях як на головному впливі на їх поведінку. Однак систематичний огляд (systematic review) виявив докази того, що знання не обов’язково призводять до безпечної поведінки у поводженні з продуктами харчування. Це також стосується інших видів здорової поведінки, але знання необхідні, навіть якщо їх недостатньо для зміни поведінки, оскільки вони допомагають формувати розуміння «як» та «чому» такої поведінки.

Щоб краще зрозуміти, які інші чинники можуть допомогти споживачам в безпечному поводженні з продуктами харчування, дослідники використовували різні теорії, в основному з психології. Вони застосовували теорію запланованого поведінки, теорію мотивації захисту та модель віри в здоров’я. Недавній огляд (review) цього дослідження показав, що намір, соціальні норми, самоефективність та звичка мають важливий вплив на безпечне поводження з продуктами харчування, і дійшов висновку, що інтервенції, що засновані на цих конструкціях, ймовірно, будуть ефективними для поліпшення їхньої поведінки.

Заходи гігієни харчування

В іншому великому огляді (review) були виявлені деякі докази того, що освітні заходи були ефективними для підвищення безпеки харчових продуктів в домашніх умовах. Але є й інші ефективні інтервенції, спрямовані на психосоціальні конструкції крім освіти споживачів. Наприклад, одна інтервенція (intervention), заснована на теорії запланованої поведінки, була успішною в зміні поведінки при безпечному поводженні з харчовими продуктами. Ця інтервенція надала студентам бакалаврату інформацію про безпеку харчових продуктів і використанні стратегій, таких як складання конкретних планів та ідентифікація бар’єрів, для допомоги посилення намірів та усвідомлювання поведінкового контроля (тобто впевненість у залученні до поведінки). Інтервенція посилила як сприйнятий поведінковий контроль, так і безпечну поведінку при поводженні з харчовими продуктами. Ці висновки свідчать про те, що ми можемо допомогти нашим клієнтам, навчаючи їх поведінки безпечного поводження з продуктами харчування, заохочуючи їх складати конкретні плани для цього (наприклад, допомагаючи їм скласти план використання окремих обробних дошок для нарізування м’яса та овочів шляхом обговорення конкретних стратегій).

Інша успішна інтервенція (intervention) була заснована на теорії звички. Ця інтервенція допомогла студентам старших курсів виробити звичку обробляти мочалку для миття посуду в мікрохвильовій печі, за умови розміщення інформаційного плаката (тобто підказки) і завдяки нагадуванню про виконання такої поведінки кожні три або п’ять днів. Поведінка істотно покращилася протягом тритижневого періоду тестування і зберігалася протягом трьох тижнів подальшого спостереження. Практично ці результати припускають, що було б корисно надавати клієнтам інформацію про безпеку харчових продуктів, а також допомагати їм формувати звички для певної поведінки (наприклад, заохочувати встановлювати нагадування в їх телефонах про обробку мочалки для миття посуду в мікрохвильовій печі щотижня).

В цілому, наведене вище дослідження вказує на те, що ми, практикуючі психологи здоров’я, можемо багато чого зробити для того, щоб допомогти нашим клієнтам (help our clients) розвинути цю життєве важливу здорову поведінку. Це починається з ознайомлення наших клієнтів з безпекою харчових продуктів, а потім допомагаємо їм відчути впевненість у своїй здатності дотримуватися такої поведінки, а також допомагаємо їм у формуванні звички.

Нарешті, хоча всі споживачі схильні до ризику захворіти хворобами харчового походження, приблизно 25% населення перебувають у групі підвищеного ризику, включаючи вагітних жінок, дітей до 5 років, людей похилого віку та людей з ослабленою імунною системою. Таким чином, практикуючим психологам здоров’я важливо розпізнавати особливі можливості для вищезазначених інтервенцій, наприклад, коли люди звертаються з хронічними захворюваннями, при роботі з батьками або літніми людьми, а також коли жінки розглядають можливість вагітності.

Практичні рекомендації

• Надайте людям інформацію, що безпека харчових продуктів починається вдома, і що важливими попередниками поведінки є намір, соціальні норми, самоефективність та звичка.
• Не варто недооцінювати роль знань. Використовуйте національні (national) та глобальні (global) ресурси для інформування споживачів про важливість поведінки щодо безпеки харчових продуктів; як тільки вони отримають цю інформацію, вони можуть легко прийняти певні прості форми поведінки.
• Підкресліть важливість безпеки харчових продуктів, наголосивши на тому, як безпечне приготування їжі та поводження з харчовими продуктами можуть вплинути на здоров’я та мінімізувати ризик харчового отруєння для людини та її близьких.
• Враховуйте як раціональні (наприклад, намір), так і автоматичні (наприклад, звички) процеси. Почніть з мотиваційних стратегій, таких як постановка цілей і планування, а потім заохочуйте використання підказок (наприклад, плакатів та нагадувань), щоб допомогти людям сформувати звички і певний режим, що пов’язані з безпекою харчових продуктів.

Переклад:  Ольга Габелкова