Самоефективність: віра «можу зробити», яка дозволяє людям змінити свій спосіб життя

Ральф Шварцер (Ralf Schwarzer), Вільний університет Берліна (Freie Universität Berlin), Німеччина і Університет соціальних і гуманітарних наук SWPS, Польща

Зміна поведінки часто може бути бажаною, але важко здійснюваною. Наприклад, відмова від куріння, здорове харчування та дотримання режиму фізичних вправ вимагають мотивації, зусиль і наполегливості. У той час як багато психологічних факторів грають роль у зміні поведінки, самоефективність (self-efficacy) є одним з найбільш важливих.

(more…)

Розповідання історій про турботу щодо інших

Ірина Тодорова, Центр досліджень психології здоров’я в Софії, Болгарія

Турбота про старіючих близьких, у яких, можливо, слабке здоров’я, може бути складним і заплутаним досвідом, що як приносить винагороджує, так і розчаровує. Медична наука допомагає людям жити довше, вести більш здоровий спосіб життя, а в деяких випадках може сповільнити зниження когнітивних функцій, яке часто відбувається з віком. Те, як сім’ї піклуються о літніх членах, а також значення старіння, деменції та догляду залежить від культурного контексту (cultural contexts). Більшість людей старіють вдома як члени своїх спільнот, що має психосоціальні переваги для літніх людей, а також для різних поколінь членів сім’ї. Водночас догляд за людьми з погіршенням здоров’я супроводжується фізичними зусиллями, психологічним навантаженням, горем, яке пов’язано з постійними втратами і, можливо, фінансовими труднощами для особи, яка здійснює догляд.

(more…)

Мотивація і перші кроки до фізичної активності

Кіган Кніттл (Keegan Knittle), Університет Хельсінкі, Фінляндія

Ось знайома історія з первинної медичної допомоги: в клініку потрапляє людина, яка, можливо, матиме вигоду від більшої фізичної активності. Ми обговорюємо її фізичну (не)активність, і, нарешті, людина каже, що вона просто не має мотивації до змінювання себе. Що повинен робити лікар? Як ми можемо мотивувати цю людину хоча б подумати про зміну її поведінки в кращій бік? Або, ще ліпше, як ми можемо допомогти їй сформувати добрі наміри, щоб бути активною?

(more…)

Позитивні психологічні інтервенції на роботі

Александра Мічел (Alexandra Michel), Федеральний інститут професійного здоров’я та безпеки (Federal Institute for Occupational Health and Safety), Німеччина та Гумбольтський університет Аннекатрін Хоппе (Annekatrin Hoppe, Humboldt Universität), Німеччина

Працівники проводять більшу частину свого часу неспання на роботі. Тому не дивно, що зниження вимог та підвищення ресурсів (наприклад, автономії, соціальної підтримки, самоефективності) на роботі є важливим для просування балансу між роботою та іншим життям, благополуччя і здоров’я працівників. За останні роки у дослідженнях вивчалися не лише способи відновлення від негативних наслідків робочого стресу, але також шляхи підняти ресурси та покращити у працівників благополуччя на роботі. Зокрема, введення позитивних психологічних інтервенцій на роботі (positive psychology interventions to the workplace) – це нова перспектива у галузі професійної психології здоров’я.  Позитивні психологічні інтервенції фокусуються на побудові ресурсів та запобіганні їх втрачанню та включають активності (activities), спрямовані на культивування позитивних відчуттів, поведінки та станів. У цьому блозі ми висвітлюємо три підходи, які можуть допомогти працівникам створити власні ресурси та підвищити благополуччя на роботі.

(more…)

Розмова з пацієнтом: Що доктор чітко говорить та пацієнт чітко не розуміє.

Анна Марія Пласс (Anne Marie Plass), Университетський медичний центр Геттінгену, Німеччина

Деякий час тому дерматолог, який працює як фахівець з псоріазу (хронічне захворювання шкіри) – спеціаліст в університетській лікарні, поскаржився мені на багатьох пацієнтів, які не дотримуються терапії, хоча взаємна мета була встановлена, і спільні рішення були зроблені.

Спільне прийняття рішень було визначено як «підхід, коли клініцисти і пацієнти обмінюються найкращими наявними фактами, коли стикаються з завданням прийняття рішень (decisions)», як правило, коли доступні два або більше варіантів лікування, або утягнуто більше ніж одну людини. Як пацієнти, так і лікарі сприяють процесу прийняття медичних рішень (decision-making process), і пацієнти отримують підтримку для розгляду варіантів досягнення очікуваних переваг та бажаних результатів. Спільні рішення стають все більш помітним у політиці охорони здоров’я (health care policy), оскільки багато професійних медичних працівників намагаються зробити все можливе для того, щоб діяти наскільки-можливо з орієнтацією на пацієнта (patient-centered). Тим більше, що такий спосіб спілкування з пацієнтом може поліпшити прихильність до терапії та довіру.

(more…)

Що відбувається з ліками, коли вони приходять додому?

Керрі Чемберлейн (Kerry Chamberlain), Університет Мессі, Окленд, Нова Зеландія

Що роблять люди з медикаментами після того, як вони потрапляють додому? Дивно, що дуже небагато досліджень намагалися відповісти на це питання. Але це важливо – більшість ліків споживається вдома під контролем самого споживача. Виписка ліків регулюється, але після того, як їх призначено і придбано, вважається, що вони приймаються так, як було рекомендовано. Люди також мають доступ та можуть використовувати широкий спектр лікарських препаратів без рецепту (наприклад, для полегшення болю), альтернативні ліки (наприклад, гомеопатичні препарати) та інші препарати, пов’язані зі здоров’ям, які не є ліками в буквальному сенсі (наприклад, харчові добавки, пробіотичні напої). Однак слід зазначити, що доступ до всіх форм медикаментозного лікування може значно відрізнятися (vary considerably) між країнами (countries).

(more…)

Як ставити цілі, які працюют

Трейсі Ептон (Tracy Epton), Університет Манчестера, Великобританія

Постановка цілей – це популярна техніка

Існує багато різних технік, які можуть бути використані щоб змінити поведінку (93 згідно нещодавньому списку!) (93 according to a recent list!). Постановка цілей – це добре відома техніка, яку більшість людей використовували в певний момент. Встановлення цілей використовується благодійними організаціями (наприклад, «Проблема Алкоголю», британська благодійна організація, яка просить людей ставити цілі кинути пити протягом січня January), як частина рекламних програм втрати ваги (weight loss programmes) та навіть у електронний додатках з фітнесу (fitness apps). В одному нещодавньому огляді (recent review) розглянуті 384 перевірки ефективності постановки цілей у низці різних сфер щоб побачити чи постановка цілей реально працює, які типи цілей працюють краще та чи постановка цілей працює для кожного.

(more…)

Саморегуляція від теорії до практики: підтримка цілей до змін у ваших пацієнтів

Стен Маес та Вероник Де Гухт, Університет Лейдена, Нідерланди (By Stan Maes & Véronique De Gucht, Leiden University, Netherlands)

Протягом останніх десятиліть роль індивідуума у системі охорони здоров’я еволюціонувала від “дотримання медичних схем”, під чим малася на увазі слухняність; до “самоменеджменту”, що означає взяття на себе відповідальності за контроль над власним здоров’ям або хворобою. Це нещодавно розвинулося далі до ідеї “саморегуляції” – систематичного процесу, який включає в себе встановлення особистих цілей, пов’язаних зі здоров’ям та керування власною поведінкою для досягнення цих цілей. Щоб ілюструвати процес безперервної саморегуляції, ми вибрали стародавнє зображення “уроборос” (тобто змія, що їсть власний хвіст), щоб супроводжувати це повідомлення в блозі.

(more…)

На роботі рухайтесь більше, сидить менше: давайте не будемо сидіти під час розмови про це

Стюарт Біддль, Університет Південного Квінсленда, Австралія (By Stuart Biddle, University of Southern Queensland, Australia)

Я пишу цей блог у День Валентина! Благодійна організація з просування здорового способу життя у Австралії, Bluearth, створила забавне відео, яке заохочує вас менше використовувати ваш стілець через «розрив з вашим стільцем» (подібно тому, як би ви порвали з вашим партнером, див. відео тут – here). Тож яка тут проблема? По суті, з урахуванням змін у способі праці, який властивий багатьом з нас, ми сидимо занадто багато, і як показали дослідження, це погано для нашого здоров’я. Наприклад, багато людей використовують транспорт, щоб попасти на роботу, більшу частину дня сидять за столом, їздять додому та сидять перед телевізором або комп’ютером більшу частину вечора. Тому робоче місце дозріло до зміни поведінки стосовно здоров’я. Але з такою звичною поведінкою, як сидіння, для якої характерні сильні соціальні норми, а також дизайн приміщень, що заохочує до якомога меншого руху порівняно зі зручним і приємним сидінням, як ми можемо щось змінити?

(more…)

Воля проти нездорових спокус – будьте пильними – воля зазвичай програє

Аманда Ребар, Центральний Університет Квінсленда, Австралія

(Amanda Rebar, Central Queensland University, Australia)

Не викликають здивування факти, що люди не завжди ведуть себе так, як це найкраще для їх довгострокового здоров’я. Наприклад, більшість людей усвідомлюють, що фізичні тренування корисні для фізичного та психічного здоров’я (physical and mental health), але відносно мало людей виконують їх регулярно. Коли людина сформулювала для себе наміри розпочати заняття, є лише приблизно 50% імовірність (50% chance), що вони фактично зроблять це. Це те сама імовірність, що й підкидання монети! Ви коли-небудь серйозно задумувались, чому, незважаючи на кращі наміри, люди вдаються до нездорової поведінки? У науковій психології здоров’я спостерігається зростаюча довіра та популярність уявлення, що на поведінку людей впливають дві системи. Такі моделі подвійних процесів (dual process models) забезпечують нову точку зору, як допомогти людям вести здоровий спосіб життя без постійної боротьби сили волі проти нездорових спокус.

(more…)