Acceptance and Commitment Therapy, Coping, Habit, Mental Health, Planning, Routines, Self-monitoring, SMART Goals

Залишатися благополучним, залишаючись вдома

Доктор Федеріка Пікаріелло (Federica Picariello) і професор Рона Мосс-Морріс (Rona Moss-Morris), Лондонський Королівський коледж (King’s College London), Великобританія.

Протягом декількох тижнів у всьому світі повсякденне життя драматично змінилося і невизначеність захопила наше майбутнє після спалаху пандемії COVID-19. Крім термінової та невідкладної необхідності уповільнити розповсюдження COVID-19 за допомогою швидких та широкомасштабних поведінкових змін (widespread behavioural change) (наприклад, самоізоляції, соціального дистанціювання та карантину), необхідно приділити увагу впливу на психічне і фізичне благополуччя, щоб забезпечити раннє втручання і пом’якшити довгострокові наслідки.

(more…)

Habit, Motivation, Self-monitoring, Self-regulation

Як зберігати здорову поведінку тривалий час?

Домініка Квасницька (Dominika Kwasnicka), Університет SWPS, University of Melbourne, Австралія 

Кінцева мета програм з популяризації здоров’я (health promotion programmes) полягає в сприянні тривалим змінам, і фахівці сфери охорони здоров’я можуть грати певну роль та допомагати пацієнтам покращувати свій стан здоров’я та підтримувати зміни у поведінці. Ми знаємо, що зміни поведінки, яка стосується здоров’я, складно ініціювати, і можливо ще складніше (even more challenging) підтримувати їх тривалий час. Одне з головних питань у психології здоров’я – чому їх підтримувати так складно.

(more…)

Self-monitoring

Припинить бути страусом! Користь допомоги людям у моніторингу їх прогресу

Автор Томас Л. Вебб (Thomas L. Webb), кафедра психології університету Шеффілд (The University of Sheffield), Великобританія 

Як ви ладите з власною метою зменшити кількість цукру, що споживаєте, і втратити 10 кг? Швидше за все, насправді ви цього не знаєте – або навіть не хочете знати. У таких ситуаціях люди, як правило, поводяться як страуси і закопують голову в пісок, навмисно уникаючи або відкидаючи інформацію, яка допомогла б їм контролювати прогрес у досягненні мети. Дослідження цієї «страусової проблеми» (this “ostrich problem”) свідчать, що люди часто не слідкують за своїм прогресом (наприклад, не стають на ваги, не читають інформацію на упаковках їжі, яку вони купують) частково тому, що це може змусити їх відчувати себе погано – наприклад, вони зрозуміють, що важать більше, ніж сподівалися, та що вони все ще споживають надто багато цукру. Однак, теорія та докази свідчать, що моніторинг прогресу допомагає людям виявити розбіжності між їх поточним та бажаним станом, що приводить до активності. Справа в тому, що уникнення моніторингу ускладнює усвідомлення необхідності діяти та найбільш відповідного способу зробити це. Таким чином, «страусова проблема» утворює можливість працівникам системи охорони здоров’я (та іншим) допомогти людям відстежувати їх прогрес та відчути переваги цього. Можливо, тому не дивно, що ми знайшли переконливі докази, що спонукання людей стежити за власним прогресом допомагає їм досягати цілей (prompting people to monitor their progress helps people to achieve goals) у різних областях. 

(more…)

Communication

Внесок поведінкових наук у ситуації пандемії COVID-19

Шейн Тіммонс (Shane Timmons), Інститут економічних та соціальних досліджень (Economic and Social Research Institute), Ірландія 

По всьому світу уряди мобілізувалися у намаганнях контролювати поширення нового коронавірусу, але поведінка людей буде мати життєво важливе значення (behaviour of individuals will be vital) для їх успішності. Ми – відділ поведінкових досліджень (Behavioural Research Unit) Інституту економічних і соціальних досліджень Дубліну – працюємо з Департаментом охорони здоров’я Ірландії, щоб висвітлювати їх відповідь на пандемію COVID-19. В рамках цієї роботи ми проаналізували понад 100 наукових праць (reviewed over 100 scientific papers) і розпочали тестування способів найкращого спілкування (testing ways to best communicate) з громадськістю, разом з рекомендаціями, актуальними для професіоналів психології здоров’я. У нашому огляді ми зосередимося на літературі, що відповідає трьом сферам, які складають основу інформування в галузі охорони суспільного здоров’я в багатьох країнах: гігієна рук, дотик до обличчя та ізоляція. Ми також звертаємося до ширшого кола літератури, що стосується мотивації корисної поведінки та ефективного спілкування під час кризи. 

(more…)

Assessment, Coping

The importance of assessing clients’ coping strategies



By Nadia Garnefski and Vivian Kraaij, Department of Clinical Psychology, Leiden University, The Netherlands

“Rob has just heard that he has HIV (negative event). He thinks that he is the one to blame for this (self-blame) and he avoids seeing his friends (withdrawal). The situation makes him sad. When sitting at home, he cannot stop thinking about his feelings (rumination) and believes that what has happened to him is a complete disaster (catastrophizing). Because he feels sad, he has little energy. As a result, he withdraws even more. This makes him even sadder. In this way, Rob is drawn into a downward spiral.”

(more…)

Communication, Motivation, Self-affirmation, Self-efficacy

Ваші клієнти захищаються? Якщо так, самоствердження може допомогти.

Пітер Харріс та Іен Хадден (Peter Harris and Ian Hadden), Дослідницька Група Самоствердження, Факультет психології, Університет Сассексу, Великобританія

Ви коли-небудь відчували спротив визнати щось, що ви скоріше б проігнорували? Може вашу любов до чогось шкідливого для вас, що ви їсте надто часто, або вашу схильність уникати медичних перевірок? То ви не самотні. Більшість з нас думають, що ми в цілому розсудливі та компетентні люди. Отже, почути, що щось з того, що ми робимо є насправді нерозумним або некомпетентним, для нас може бути певним викликом. В результаті, ми можемо бути досить майстерними у спротиві повідомленням, які ми вважали б за краще не чути (hear).

(more…)

Mental Imagery, Possible selves

Перетворення у «себе кращого» як причина зміни поведінки

Вініфред Гебхардт (Winifred Gebhardt), Лейденський університет, Нідерланди 

Близько дев’яти років тому я став вегетаріанцем за одну ніч. У романі, який я читав, головний герой пояснив, як він не міг їсти нічого, «в чому колись билося серце». Немов удар блискавки, ці кілька слів проникли в мене. Я зрозумів, що це саме те, що я відчував. Я негайно припинив їсти м’ясо та рибу, і з того часу у мене не було жодних проблем із дотриманням цієї нової дієти. Нова поведінка ідеально підійшла для «людині, якою я є».

І навпаки, в минулому я регулярно бігав підтюпцем і міг легко пробігти сім кілометрів. Проте, я ніколи не вважав себе «спортивною людиною», та кожен раз, коли виникала якась перешкода, наприклад, хвороба, я перетворювався на лежебоку. Тепер я більше не намагаюся «бути спортивним», але намагаюся ходити, коли я можу, протягом дня. Я вважаю себе «активною людиною».

(more…)

Assessment, Interventions

Дослідження N-of-1: Що можна дізнатися, вивчаючи окремий випадок?

Марі Джонстон та Дерек Джонстон (Marie Johnston and Derek Johnston), Університет Абердіна, Шотландія

Практикуючі клініцисти часто хочуть отримати відповідь на проблемне питання, яке стосується однієї людини, одного медичного колективу, однієї лікарні чи одного регіону тощо. Наприклад, може бути важливим з’ясувати, як часто перекушує людина з надмірною вагою, коли і де вона перекушує та чи стрес погіршує цю ситуацію. Або, можливо, ви зацікавитесь, як часто члени медичного колективу пропускають гігієнічні процедури для рук, чи погіршується ця ситуація коли штат недостатньо укомплектований та чи рекламні плакати в палатах покращують ситуацію. Або ви можете досліджувати джерела клінічних помилок, щоб перевірити, чи частіше вони зустрічаються в деяких відділеннях або серед деяких категорій персоналу. Або на політичному рівні було б корисно дослідити, чи вплинуло нове регулююче положення, таке як заборона куріння в громадських місцях, на рівень куріння. 

Ви можете спробувати відповісти на ці запитання, опитуючи людей, що вони думають чи пам’ятають, але таке опитування або спостереження краще було б робити в критичні моменти та у відповідних місцях, щоб уникнути проблем упередженості та забування. Останні технологічні досягнення, такі як цифровий моніторинг за допомогою смартфонів, спрощують відстеження того, що відбувається в режимі реального часу, і дослідження n-of-1 (окремого випадку) може дозволити відповісти на ваше питання. 

Дослідження n-of-1 прийнятні, коли проблема може бути оцінена неодноразово (assessed repeatedly), щоб подивитися на зміни з часом. Потім можна описати проблему та вивчити, чи її стан покращувався або погіршувався за певних умов. Або можна ввести нове втручання або лікування та оцінити, чи має воно очікуваний ефект. 

Найпростіша оцінка зібраних даних – це спостереження за тенденціями на графіку, як показано на рисунках нижче. Це є важливим кроком у будь-якому аналізі n-of-1 і можливо цього буде достатньо. Крім того, існують методи статистичного аналізу (methods of statistical analyses)  для n-of-1 досліджень. Продовжують розроблятися більш складні методи (наприклад, методи оцінки динамічних змін (methods for assessing dynamic change).

(more…)

Goal setting, Motivational interviewing, Self-monitoring

Фізична активність в старшому віці: скільки достатньо?

Анна Тайдеманн (Anne Tiedemann), Університет Сіднея, Австралія

«Брак активності руйнує гарний стан будь-якої людської істоти, в той час як рухи та методичні фізичні вправи захищають та зберігають його»… Платон, 400 років до н. е.

Давно відомо, що зробити фізичну активність регулярною звичкою важливо для здоров’я та благополуччя. Але повідомлення щодо популяризації здоров’я часто націлені на дітей та молодих людей та менш сфокусовані на важливості фізичної активності для людей 65 років та старше. Проте, літній вік – це ключовий час щоб зробити активність частиною кожного дня.

(more…)

Communication

Підняття питання ваги на консультації

Джейн Огден (Jane Ogden), Університет Суррея, Великобританія (University of Surrey, UK)

Вага – це складна проблема для обговорення на консультації. Деяких пацієнтів нудить, коли вони чують слова «Вам потрібно скинути деяку вагу» при кожному візиті у клініку незалежно від того, чи вони прийшли з приводу болю в горлі, мазку шийки матки або можливої проблеми з серцем. Вони все життя могли почувати себе стигматизованими медичними працівниками і думають, що все, що інші коли-небудь бачать – це розмір їхнього тіла (all anyone ever sees is their body size). В той час, як це саме так для деяких індивідів, інші можуть ніколи не розглядати їхню вагу як проблему та можуть бути ображені або здивовані, якщо це питання буде піднятим. Деякі люди можуть просто не хотіти почути це повідомлення і вони блокують все сказане, думаючи, наприклад «що ви знаєте – ви худий / жирний / надто молодий / надто старий» або «наука завжди помиляється». Підняття питання ваги, виходячи з цього, потребує обережного керування з точки зору «коли», «як» та «що» казати людині з надмірною вагою.

(more…)