Чи можуть гроші дійсно змінити все? Використання фінансових стимулів та стримуючих чинників щоб змінити поведінку стосовно здоров’я

Жан Адамс, Центр досліджень дієти та активності (Centre for Diet & Activity Research), Кембриджський Університет

З жовтня минулого року великі магазини в Англії стали брати з покупців по 5 пенсів (€0.06) за одноразові пластикові пакети для покупок (‘single-use plastic carrier bags’) – за ті тонкі пластикові мішки, які ви берете з супермаркету щоб донести ваші бакалійні товари додому. Отримані гроші рітейлери спрямовували на «добрі справи». За перші шість місяців роботи даної схеми використання пластикових пакетів у великих супермаркетах знизилося більше ніж на 90% (more than 90%) (що означає на 7 млрд. менше пакетів!), та більше, ніж £29 млн. (€32 млн.) були передані на добрі справи. Складно не дійти висновку, що маленькі фінансові стримуючі чинники можуть мати великий вплив на нашу поведінку.

 

Чи працюють фінансові стимули для зміни поведінки стосовно здоров’я?

А якщо використовувати фінансові стимули та стримуючі чинники для того, щоб змінити поведінку людей стосовно їх здоров’я? Ця ідея стає все більш популярною. Деякі країни в Центральній та Південній Америці апробували великі фінансові стимулюючі програми (large financial incentive programmes), щоб заохочувати матерів відвідувати заходи з пренатального догляду, зробити дітям щеплення та відправити їх до шкіл. Щоразу, коли матері здійснювали передбачену програмою поведінку, вони отримували грошові компенсації безпосередньо від держави. Існують обнадійливі дані (encouraging evidence), що ці програми можуть мати позитивний вплив на дитяче здоров’я у низько та середньо економічно розвинутих країнах.

Високо економічно розвинуті країни повільніше сприйняли ідею фінансової стимуляції для зміни поведінки, яка стосується здоров’я. Проте така доказова база зростає, і у двох систематизованих наукових оглядах літератури зараз показано, що ці програми можуть бути ефективними, та їх результати можуть тривати протягом певного часу після того, як стимуляцію було припинено. Існує небагато даних стосовно того, що фінансові стимули підривають «внутрішню мотивацію» здійснювати здорову поведінку, і такі стимули, схоже, дають результати навіть для так званої «складної» поведінки, зокрема, припинення куріння (smoking cessation), яку важко змінити.

Чому фінансові стимули для зміни поведінки, яка стосується здоров’я, не використовуються на практиці більш активно?

В той час, як фінансове стимулювання здорової поведінки може «працювати» в теорії, на практиці воно може виявитися досить проблематичним. Щоб реалізувати повний потенціал будь-якого впливу, кожний учасник має розділяти базову ідею – від управлінців сфери охорони здоров’я, які розробляють концепції таких послуг, до працівників першої лінії, які реалізовують дані програми, а також до цільової аудиторії, на яку ці впливи розраховані.

Коли ми обговорювали пропозиції фінансових заохочень для відмови від куріння, здійснення регулярної фізичної активності або проведення щеплення та чергового скринінгу грудей, ми були готові зустріти негативні реакції. В цілому панує загальне прийняття ідеї, що фінансові стимули могли би заохотити частину людей переходити до здорового способу життя. Але воно, схоже, придушується сильним відчуттям того, що здійснення такої стимуляції є несправедливим по відношенню до тих людей, які «роблять правильні речі» без стимулювання. Також існує проблема, що люди будуть шахраювати та «грати» з системою через брехню про власну поведінку, щоб отримати винагороду, на яку вони не мають права. Сьогоднішній фінансовий клімат здається вже перейшов межу відчуття, що віддання грошей не може бути потенційно економічно ефективним, або навіть прийнятним, та що будь-який стимул має бути маленьким у обсязі. Але існує певна стурбованість, що отримувачі можуть витратити їхню нагороду та нездорові продукти. Управлінці сфери охорони здоров’я також турбуються, що стимули не зможуть побороти широкі соціальні детермінанти (wider social determinants) нездорової поведінки і такі впливи буде складно захищати перед політиками та представниками медіа.

В усіх наших якісних дослідженнях наші учасники прагнули запропонувати альтернативні підходи для покращення здорової поведінки – зокрема за допомогою освіти та інформації. Ми ніколи спеціально не шукали виходу на фінансові стимули. Навпаки, схоже, що пропонування фінансової мотивації не є «очевидним» рішенням для більшості людей, та вони відчувають, що інші способи мають бути використані в першу чергу.

Цікаво, проте, що ми отримали зовсім інші результати, коли ми проводили опитування через інтернет. Двічі ми виявляли, що люди вважають програми зі зміни способу життя в бік здорового, які включають фінансові стимули, більш привабливими, ніж програми без таких стимулів. Можливо, коли респонденти захищені анонімністю інтернету, вони з більшою готовністю виражають власні корисні схильності! Безумовно, ми маємо очікувати деякі «соціально бажані» викривлення, які впливають на те, що люди вважають припустимим говорити про фінансові стимули під час фокус-груп або інтерв’ю.

Культура та контекст також мають значення та існують певні дані, що фінансове стимулювання здорової поведінки є більш прийнятним у США, ніж у Великій Британії – можливо тому, що в США це просто більш нормально пов’язувати охорону здоров’я з грошима, ніж в Об’єднаному Королівстві (яке має націоналізовану систему охорони здоров’я).

Практичні рекомендації

Фінансові стимули, безумовно, можуть бути ефективним способом допомогти людям змінити власну поведінку стосовно здоров’я. Але вони не є універсально прийнятними. Будь-яка програма стимулювання повинна здійснюватися з належною увагою до проблем, що можуть виникнути в межах цих програм, з людьми, яких вона стосується. Це може включати:

  • Пропонування менших за обсягом стимулів, щоб знизити загрозу того, що гроші будуть «витрачатися даремно»;
  • Пропонування скоріше ваучерів для покупок, ніж готівки, з метою зменшення імовірності того, що винагорода буде витрачатися на нездорові продукти;
  • Забезпечення гарного моніторингу програм, щоб люди не могли «обіграти» систему;
  • Введення фінансової стимуляції у більш широкі програми, які включають освіту та інформування стосовно здорової поведінки.

Також може бути корисним розпочати відкриті та чесні діалоги у спільнотах щодо того, коли, де та як фінансові стимулюючі впливи будуть найбільш відповідними.

 

Translation: Olena Lutsenko

 

Leave a Reply