Аманда Л. Ребар (Amanda L. Rebar), Університет Південної Кароліни, США
Фізична активність дедалі частіше рекомендується як складова допомоги у сфері психічного (ментального) здоров’я і не без підстав. Доказова база є переконливою: регулярна фізична активність здатна зменшувати симптоми депресії та тривоги, покращувати благополуччя (depression and anxiety, improve wellbeing), а також доповнювати психологічне та фармакологічне лікування (complement psychological and pharmacological treatments).
Однак в основі популяризації фізичної активності для підтримки психічного здоров’я лежить практичне питання: як нам підтримувати людей у тому, щоб вони залишалися фізично активними, коли погіршення психічного здоров’я здатне підривати необхідну для цього мотивацію та здатність бути активними?
Коли симптоми стають перешкодами для фізичної активності
Дедалі більше досліджень свідчить про те, що симптоми розладів психічного здоров’я є не просто перешкодами для фізичної активності; вони є важливою частиною самого процесу, формуючи мотивацію та здатність людей бути фізично активними (shaping people’s motivation and capacity to be active).
Для людини, яка переживає депресію, тривогу або високий рівень стресу, самі симптоми можуть ставати важливими детермінантами поведінки, пов’язаними з фізичною активністю. Депресія (Depression) може виснажувати енергію, робити виконання повсякденних завдань таким, що потребує більших зусиль, і знижувати задоволення, яке людина отримує від занять, які раніше мали для неї цінність. Тривога (Anxiety) може перетворити соціальні ситуації, незнайоме оточення або навіть тілесні відчуття під час фізичних навантажень на джерело дискомфорту або загрози. Стрес (Stress) може звужувати фокус уваги до безпосередніх вимог поточної ситуації, практично не залишаючи психічного ресурсу для довгострокових цілей у сфері здоров’я.
Підтримка фізичної активності при змінних симптомах
Таким чином, симптоми у сфері психічного здоров’я можуть впливати не лише на те, як люди почуваються, а й на те, чи здатні вони залучатися до видів поведінки, які можуть це здоров’я підтримувати. Визнання цього зміщує акцент із простого призначення фізичної активності на підтримку залучення до неї.
Як у такому разі фахівці можуть допомогти людям зберігати залученість
до фізичної активності, коли симптоми ускладнюють участь у ній?
Корисним вихідним пунктом є визнання того, що стан психічного здоров’я рідко залишається статичним (mental health is rarely static.). Симптоми змінюються з часом, і разом із ними змінюється здатність людини займатися фізичною активністю. Людина, яка одного тижня займається фізичною активністю та залучена до неї, наступного тижня може виявити, що та сама фізична активність дається їй значно важче. Ці зміни часто відображають динаміку симптомів та обставин, а не відсутність прихильності.
Розглядайте невдачі як інформацію, а не як провал
Такий підхід спонукає фахівців відмовитися від сприйняття випадків, коли фізична активність не відбувається, як невдач. Коли фізична активність не відбувається так, як було заплановано, це надає цінну інформацію. Замість того щоб запитувати, чому людині не вдалося виконати заплановане, доцільніше запитати, що саме цьому завадило. Чи була мета нереалістичною з огляду на її симптоми протягом цього тижня? Чи зробила втома фізичну активність надто виснажливою? Чи пріоритетними стали інші завдання? Чи, можливо, фізична активність просто не приносила задоволення або здавалася надмірно обтяжливою? Розуміння цих перешкод може допомогти фахівцям і пацієнтам адаптувати подальші плани, а не відмовлятися від них повністю.
Зменшення залежності від мотивації та самоконтролю
Другий важливий висновок полягає в тому, що підтримка не повинна спиратися виключно на мотивацію. Мотивація природним чином то посилюється, то послаблюється, особливо в періоди погіршення психічного здоров’я. Фахівці можуть допомогти створити умови, які полегшать як початок фізичної активності, так і її регулярне підтримання.
Адаптація цілей фізичної активності до змінних потреб
Гнучкі цілі, чіткі плани дій, підтримуюче середовище та послідовний розпорядок можуть сприяти зменшенню залежності від ситуативної мотивації. Наприклад, цілі (goals) можуть потребувати достатньої гнучкості, щоб враховувати зміни симптомів, тоді як плани дій (action plans ) можуть допомагати пов’язувати фізичну активність із конкретними тригерами та можливостями у повсякденному житті.
Важливо зазначити, що це не означає зниження вимог чи очікувань. Це означає
усвідомлення того, що прогрес рідко буває лінійним. У складніші періоди успіх може полягати в підтриманні звичного розпорядку, короткій прогулянці або пошуку посильного способу зберігати фізичну активність. У періоди, коли симптоми стають менш обтяжливими, цілі можуть бути розширені, а рівень фізичної активності збільшений.
Чому задоволення має значення
Нарешті, під час популяризації фізичної активності слід приділяти більше уваги задоволенню від неї. Останні дані свідчать про те, що фізична активність у вільний час має сильніший зв’язок із психічним здоров’ям, ніж фізична активність, що здійснюється в інших сферах (leisure-time physical activity has stronger associations with mental health than activity undertaken in other domains), що підкреслює важливість контексту. Види фізичної активності, які приносять задоволення, є змістовними та внутрішньо мотивованими, може бути легше підтримувати протягом тривалого часу, і вони можуть приносити більше користі для ментального психічного здоров’я, ніж види фізичної активності, які виконуються виключно тому, що сприймаються виключено як корисні. Тому допомога людям у пошуку форм фізичної активності, які справді мають для них цінність, може бути настільки ж важливою, як і допомога в досягненні певної мети щодо фізичної активності.
Робота з людьми з урахуванням їхнього поточного стану
У сукупності ці принципи відображають, що означає працювати з людьми з урахуванням їхнього поточного стану. Йдеться не про зниження вимог або відмову від цілей, а про адаптацію підтримки до змінних симптомів, обставин і можливостей.
Фізична активність може бути потужним інструментом підтримки психічного здоров’я. Однак її призначення це лише початок. Справжній виклик (і одночасно можливість (and opportunity)) для фахівців полягає в тому, щоб допомагати людям зберігати залученість до фізичної активності тоді, коли симптоми ускладнюють участь у ній. Робота з людьми з урахуванням їхнього поточного стану, адаптація підтримки відповідно до зміни обставин та сприйняття невдач як можливостей для навчання можуть бути не менш важливими, ніж сама рекомендація.
Практичні рекомендації
- Очікуйте коливань, а не сталості. Симптоми порушень психічного
здоров’я, мотивація та рівень енергії з часом змінюються. Обговорюйте фізичну активність як таку, що може потребувати коригування від тижня до тижня, замість того, щоб очікувати стабільного, лінійного прогресу.
- Сприймайте невдачі як інформацію, а не як поразку. Коли фізична активність не відбувається так, як було заплановано, з’ясуйте, що саме цьому завадило. Чи була мета нереалістичною з огляду на поточні симптоми? Чи були інші вимоги, що конкурували з цією метою, середовищні перешкоди або труднощі з отриманням задоволення від фізичної активності? Використовуйте ці висновки для коригування подальших планів, а не для відмови від них.
- Розробляйте плани, які не залежать виключно від мотивації. Допомагайте людям визначити прості розпорядки, тригери та плани дій, які полегшують початок фізичної активності, особливо у складніші дні. Мета полягає не в тому, щоб максимально підвищити мотивацію, а в тому, щоб зменшити залежність від самоконтролю.
- Ставте залученість вище за прогрес. У періоди погіршення психічного здоров’я збереження залученості до фізичної активності може бути важливішим, ніж досягнення показників, рекомендованих у настановах. Коротка прогулянка, звичний розпорядок або доступна форма фізичної активності можуть допомогти зберегти впевненість у власних силах та створити основу для подальшого прогресу.
- Зробіть отримання задоволення метою терапії. Види фізичної активності, які сприймаються як змістовні, приємні або такі, що приносять задоволення, з більшою вірогідністю підтримуватимуться протягом тривалого часу. Допомагайте людям знаходити форми фізичної активності, які справді мають для них цінність, замість того щоб зосереджуватися виключно на тому, що здається оптимальним у теорії.
Перекладач: Ольга Габелкова
