Self-regulation, Stress

Зробити або зламати: важливість перерв у охороні здоров’я

Джулія Аллан (Julia Allan), Абердинський університет (Aberdeen University), Шотландія

 

Сучасне життя неспокійне. Ми живемо у все більш «включеному» цифровому світі, де періоди справжнього перепочинку від роботи трапляються рідко. Багато людей регулярно працюють протягом тривалого часу, і це особливо стосується медичних працівників, які працюють у передових службах охорони здоров’я. У контексті охорони здоров’я робочі години та вимоги, як правило, високі, зміни зазвичай перевищують 8 годин «нормального» робочого дня, а робочі вимоги можуть бути безжальними за своїм характером. Якщо безперервному потоку пацієнтів потрібна невідкладна допомога, медичні працівники зобов’язані її надати, незалежно від того, наскільки вони зайняті або як довго продовжується їх робоча зміна. Внаслідок таких високих вимог пропущені перерви надзвичайно поширені в медичних закладах — наприклад, повідомляється, що 1 із 10 медсестр ніколи не бере належної перерви, а 1 із 3 медсестр рідко або ніколи не робить перерв на обід під час зміни (1 in 10 nurses never take a proper break and 1 in 3 rarely or never take meal breaks during shifts).

(more…)

Automaticity, Behavioural theory, E-health, Habit, Motivation

Зв’язок Слона з Вершником: роль мотивації

Антоніу Лабіса Палмейра (António Labisa Palmeira), CIDEFES – Університет Лусофони (Universidade Lusófon), Португалія; Виконавчий директор ISBNPA

Довгострокова мотивація поведінки, пов’язаної зі здоров’ям, може виходити з різних джерел. Вчені-біхевіористи все ще намагаються з’ясувати, як ці джерела поєднуються один з одним. Наприклад, я бігаю майже щодня і роблю це вже понад 30 років. Як і чому я зберіг цей шаблон?

Даніель Канеман (Daniel Kahnemann) припустив би, що діють подвійні мотиваційні системи: система 1, яка має справу з інстинктами та емоціями, та система 2, яка є навмисною та свідомою. Він міг би стверджувати, що система 2 спонукає мене бігати, тому що я знаю про користь фізичних вправ для здоров’я. З іншого боку, Ед Десі (Ed Deci) міг би припустити, що я внутрішньо мотивований бігати і робити це, тому що це відповідає моїм цінностям, особистим інтересам і тому, що я насолоджуюся цим.

(more…)

E-health, Interventions

Ваше втручання, ваш шлях! Короткочасні оціночні інтервенції

Катаржина Кантареро (Katarzyna Cantarero), Університет SWPS, Польща

Суб’єктивне благополуччя (Subjective well-being) залежить від того, з чим ми народилися, від ситуацій, які  виникають у нашому житті, та (на щастя!) від того, що ми робимо навмисно. Багато дослідників (researchers)  вивчали те, що може ефективно покращити наше психологічне функціонування. Короткі оціночні (або підтверджуючі) інтервенції можуть бути одним із корисних інструментів для покращення позитивних результатів для людей. 

Дослідження показують, що короткі письмові завдання (наприклад, списки подяк або листи (gratitude lists or letters)) можуть покращити психологічне благополуччя. У великому багатолабораторному дослідженні дослідники з 87 країн продемонстрували, що прості інтервенції у переоцінку (тобто зміну ставлення людини до ситуації або зосередження уваги на позитивних аспектах ситуації) посилювали позитивні емоції (boosted positive emotions) під час пандемії COVID-19. Оцінка потенційно стресової події може допомогти отримати користь (drawing benefits)  від неї. Під час виконання цих оціночних завдань люди наводять аргументи про позитивний бік ситуацій, у яких вони опинилися.

(more…)

E-health, Mental Health

Проведення консультацій поза клінікою: перспективний потенціал мобільних технологій

Егон Дейонкхере (Egon Dejonckheere ) та Петер Куппенс (Peter Kuppens), KU Leuven, Бельгія.

Багато форм консультування та психотерапії все ще переважно проводяться у терапевтичній кімнаті. Проте, як тільки пацієнти залишають терапевтичну кімнату, їм іноді важко подолати свої проблеми, скористатися можливостями, щоб покращити свій стан, і втілити те, чому вони навчилися під час сеансу. Дані показують (Evidence shows), що терапевтична практика може отримати велику користь (therapeutic practice can greatly benefit) від прямого доступу до інформації про те, що відбувається у повсякденному житті людей. Така інформація може визначити шляхи інтервенцій та ефективно ліквідувати розрив між консультацією та реальним життям.

(more…)

Assessment, Communication, Coping, Illness representation

Допомога пацієнтам в управлінні власним станом: уявлення про хворобу мають значення

Яель Беньямін (Yael Benyamini), Тель-Авівський університет (Tel Aviv University), Ізраїль,  та Евангелос К. Карадемас (Evangelos C. Karademas), Критський університет (University of Crete), Греція 

Анна і Марія – здорові 45-річні жінки, які мешкають у великому європейському місті. Кожна з них знає кількох людей, які захворіли на COVID-19, та постійно чують і читають про це. Анна вірить, що це дуже серйозне захворювання, і сильно стурбована тим, що, якщо вона захворіє на неї, хоча вона вважає, що з урахуванням її віку вона одужає, то, ймовірно, вона буде страждати від тривалих докучливих симптомів цього захворювання. Вона якомога більше працює з дому, ніколи не виходить на вулицю без маски і чекає наступної дози вакцинації.

(more…)

Coping, Social Support, Stress

Якноверозуміннястресуможедопомогтизаспокоїтистурбованийрозум

Барт Веркуіл (Bart Verkuil), кафедра клінічної психології, Лейденський університет (Leiden University), Нідерланди та  група PEP (PEP Group), Нордвейк, Нідерланди.

“Що буде, якщо я заражуся та потрапляю до лікарні?” “Що робити, якщо я не зможу оплатити рахунки за кілька місяців?” “Який вплив ця ізоляція матиме на здоров’я моїх дітей?”

Загроза коронавіруса має великий вплив на більшу частину нашого життя. Щоб визначити, яких заходів необхідно вжити й оцінити, з якими ризиками ми стикаємося, вчені використовують статистичні моделі, щоб отримати уявлення про поширення вірусу. Це, безумовно, допомагає отримати певний контроль над цією пандемією. Цікаво, що ми, як окремі людські істоти, постійно діємо як ці вчені, але більш автоматичним чином; наш людський розум можна розглядати як «машину прогнозування» (‘prediction machines’), що постійно оцінює, чи схильні ми зараз до ризику заразитися, втратити роботу або піддатися критиці. Проте, існують великі відмінності в тому, як люди оцінюють ці ризики і для деяких людей ці оцінки зводяться до сильного занепокоєння (intense worries).

(more…)

Patient engagement

Якщо медицина – це командна гра, пацієнти теж повинні грати: психологічний погляд на залучення пацієнтів

Г. Граффінья (G. Graffigna), Католицький університет Святого Серця (Università Cattolica del Sacro Cuore), Італія

Медичні працівники протягом усього шляху надання медичної допомоги повинні співпрацювати та координувати свої зусилля для ефективного функціонування систем охорони здоров’я. Іншими словами, медицина потребує командної роботи для досягнення успіху. Якщо ми згодні з цим принципом, то, висловлюючись спортивною метафорою, пацієнта теж слід вважати гравцем команди!

Це визначає концепція залучення пацієнтів, і це важливий компонент для підвищення ефективності та стійкості охорони здоров’я.

(more…)

Communication, Incentives, Motivational interviewing, Social Support

Як допомогти пацієнтам знизити вагу та краще контролювати діабет 2 типу

Лія Ейвері (Leah Avery) – Університет Тіссайд (Teesside University), Великобританія (UK)

Діабет 2 типу раніше вважався прогресуючим захворюванням з неминучою потребою в інсулінової терапії, проте дослідження поведінки щодо зміни способу життя (lifestyle behavioural change research) ставлять під сумнів цей песимістичний прогноз. У міру того як поширеність діабету 2 типу продовжує зростати, зростають і дані, що підтверджують важливу роль їжі та зміни того, що ми їмо, для успішного лікування цього захворювання.

Дієтичні підходи в значній мірі можна розділити на дві частини. Ті, які зосереджені на тому, що ми їмо (наприклад, вуглеводи), щоб оптимізувати метаболізм і глікемічний контроль за рахунок повільної та стабільної втрати ваги. Інші, які зосереджені на кількості з’їденого, наприклад, низькокалорійна дієта, що передбачає значне обмеження енергії для швидкої втрати ваги.

(more…)

Communication, Goal setting

Навчання практикуючих лікарів навичкам здорової розмови

Венді Лоуренс (Wendy Lawrence), Університет Саутгемптона (University of Southampton)

В сучасному суспільстві наш вибір способу життя впливає на головні причини смерті та хвороби і все більша увага приділяється способам поліпшення поведінки стосовно здоров’я. Практикуючі лікарі, особливо ті, які працюють на передовій в сфері охорони здоров’я, соціальної  та громадської допомоги, є ключовим ресурсом для підтримки поведінкових змін. Звичайні зустрічі дають можливість щотижня починати розмову про зміну поведінки, але багато практикуючих лікарів відчувають, що їм не вистачає знань та навичок, необхідних для забезпечення  підтримки в зміні поведінки. Це може знизити нашу впевненість в спілкуванні з клієнтами або пацієнтами на потенційно делікатні теми, включаючи куріння, втрату ваги або вживання алкоголю.

(more…)

Automaticity, Habit, Self-efficacy

сти чи не їсти, ось в чому питання: як практикуючі психологи здоров’я можуть допомогти людям керувати безпекою харчових продуктів?

Барбара Маллан (Barbara Mullan), Університет Кертіна (Curtin University), Австралія

Ступінь проблеми

Щорічно кожна десята людина у всьому світі (приблизно 600 мільйонів людей) захворює після вживання зараженої їжі, та близько 420 000 тис. людей вмирають (die). Існують величезні географічні відмінності в тому, де трапляються (occur) ці випадки: регіони Африки, Південно-Східної Азії та Східного Середземномор’я несуть найбільший тягар хвороб харчового походження (більш детальну інформацію про тягар хвороб харчового походження по регіонах можна знайти тут (here). Крім цих географічних відмінностей, існують також значні відмінності в типах збудників, що викликають хвороби харчового походження (наприклад, віруси, бактерії, паразити).

(more…)