Джейн Огден (Jane Ogden), Університет Суррея, Великобританія (University of Surrey, UK)
Вага – це складна проблема для обговорення на консультації. Деяких пацієнтів нудить, коли вони чують слова «Вам потрібно скинути деяку вагу» при кожному візиті у клініку незалежно від того, чи вони прийшли з приводу болю в горлі, мазку шийки матки або можливої проблеми з серцем. Вони все життя могли почувати себе стигматизованими медичними працівниками і думають, що все, що інші коли-небудь бачать – це розмір їхнього тіла (all anyone ever sees is their body size). В той час, як це саме так для деяких індивідів, інші можуть ніколи не розглядати їхню вагу як проблему та можуть бути ображені або здивовані, якщо це питання буде піднятим. Деякі люди можуть просто не хотіти почути це повідомлення і вони блокують все сказане, думаючи, наприклад «що ви знаєте – ви худий / жирний / надто молодий / надто старий» або «наука завжди помиляється». Підняття питання ваги, виходячи з цього, потребує обережного керування з точки зору «коли», «як» та «що» казати людині з надмірною вагою.
Коли…
Люди проводять велику частину свого життя з пальцями у вухах і мають фантастичну здібність не чути того, що було сказане. Перша хитрість для того, щоб донести повідомлення – це вибір часу, і щодо питання ваги – часто краще піднімати його у «навчальний момент» (‘teachable moment.’). Це може бути обговорення нових симптомів, таких як задишка або болі в суглобах; діагностовані стани, як діабет або підвищений кров’яний тиск; згадування певних життєвих подій, як наближення «серйозного віку» або виходу на пенсію; або деяких аспектів життя, які стали складними, наприклад, підйом сходами, ношення дитини на руках або зав’язування шнурків. Ці «навчальні моменти» (teachable moments) можуть змусити людину «витягти пальці з вух», тобто коли пацієнт демонструє навчальний момент, ловіть його та піднімайте питання ваги.
Як…
Але наступний крок не є легким! Чи ви повинні сказати «жир», «вага», «надмірна вага» або навіть «ожиріння»? Чи повинні ви спочатку попередити та спитати «Це буде нормально, якщо ми поговоримо про вашу вагу?». Або треба бути більш прямим, стверджуючи: «Ви повинні скинути вагу». Правильне судження відсутнє (The jury is out), але моє розуміння свідчень з тексту «Психологія підтримки дієти» (‘The psychology of Dieting’) таке: медики та фахівці зі здорового способу життя часто більше налякані з цієї теми, ніж пацієнти. Фахівці мусять піднімати це питання навіть коли їм хочеться обійти його стороною. Слово «ожиріння» може шокувати, але трохи шоку (не надто багато) може бути корисним. Усі пацієнти різні; усі фахівці зі здоров’я різні та кожна консультація – це динаміка між двома різними людьми. Тобто формулюємо судження у правильний час та пристосовуємо свій підхід до того, що на вашу думку підійде цьому конкретному пацієнту прямо зараз. Оскільки те, що ви кажете, буде говоритися з теплотою та емпатією, все буде гаразд. На приклад (For example), висловлювання: «Ви усвідомлюєте, що те, що ви маєте надмірну вагу може підвищувати ваш кров’яний тиск» може бути корисним підходом, тому що воно пов’язує вагу з конкретною проблемою зі здоров’ям. Або «Втрата ваги може допомогти у вашій проблемі зі спиною» – це корисний початок, тому що це робить втрату ваги рішенням проблеми. Як тільки розмова почалася, слухайте уважно що піде далі та пристосовуйте те, що ви будете казати до цього. Це допоможе (adjust what you say to match it. This will help) побудувати стосунки, які будуть працювати на майбутнє, таким чином, що буде повернення до цього питання і стануть можливі майбутні обговорення. Хорошим джерелом для того, щоб узнати більше про це буде дослідження (research) щодо «розмов про здоров’я» (‘healthy conversations’) та «Як зробити кожний контакт ефективним» (‘Making every contact count.’).
Що…
Але тепер що? Після того, як розмову було ініційовано, те, що відбудеться далі визначає наскільки успішним буде індивід стосовно зниження ваги. Наступний крок мусить допомогти пацієнту сприйняти їх вагу як проблему (realise their weight is a problem); допомогти їм повірити, що вага відноситься до того, що вони самі роблять (weight is related to what they do) (тобто, це поведінка, а не генетика, гормони, ліки або уряд – якою б не була правда або що вони думають); надихнути людину змінити їх спосіб життя; показати, що їм, що ви заслуговуєте на їх довіру и хочете зустрітися знову і, в кінцевому рахунку допомогти їм відчути готовність зробити зміни. Втрата ваги – це довга гра. Це правильно – піднімати питання ваги. Але це треба робити з урахуванням «коли», «як» та «що» казати у спосіб, який уможливлює довгу гру замість того, щоб закінчити її що до того, як вона почалася.
Практичні рекомендації
- Коли, як та що казати є ключовим чинником
- Оберіть час уважно – намагайтеся підняту тему ваги у «навчальний момент»
- Підлаштовуйте ваші слова до власної мови пацієнта та не бійтеся піднімати питання ваги
- Заохочуйте пацієнтів бачити роль їх власної поведінки в проблемі їхньої ваги, але зі співчуттям та без звинувачення
Перекладено Оленою Луценко
