Дуже швидкі інтервенції для зміни поведінки в умовах установ охорони здоров’я

Posted on Posted in Interventions

Стівен Саттон, Університет Кембріджу, Англія (By Stephen Sutton, University of Cambridge, England)

Масштабні проблеми потребують масштабних рішень. Намагання побороти поведінкову «Велику четвірку» (недостатня фізична активність, куріння, надмірне вживання їжі та алкоголю) потребує масштабних інтервенцій, які можуть торкнутися великої кількості людей і справити значний вплив на суспільне здоров’я. Одним із перспективних підходів є використання коротких інтервенцій, які можуть застосовуватися медичними працівниками в умовах установ охорони здоров’я. Наприклад, у Великобританії, Національний Інститут Здоров’я та Догляду рекомендує (the National Institute for Health and Care Excellence recommends), щоб первинні медпрацівники робили адаптовані, «короткі» поради з підвищення активності неактивним дорослим та слідкували за цим під час наступних візитів пацієнтів.

Є докази щодо ефективності (evidence for the effectiveness) коротких інтервенцій. Проте існує проблема з інтерпретацією відповідної літератури, зокрема, чи це різні впливи – «коротка порада» або «коротка інтервенція». Наприклад, один літературний огляд (one review) визначає коротку пораду як «Тривалістю менше 30 хвилин або надану за один сеанс ( що дозволяє дослідити результат лише через додатковий контакт)». Багато таких «коротких» інтервенцій насправді є надто довгими, щоб бути включеними у звичайні первинні медичні консультації. Тому в нашій роботі ми сфокусувалися на розробці та оцінці «дуже коротких» інтервенцій, що визначають ся як окрема сесія, яка не триває більше п’яти хвилин, для роботи з недостатньою фізичною активністю. Ці дуже короткі інтервенції могли би використовуватися в різних умовах системи охорони здоров’я, але ми розробили наші для Програми Перевірки Здоров’я Національної Служби Здоров’я (National Health Service (NHS) Health Check Programme) у Великобританії. У межах даної програми кожні п’ять років запрошуються на перевірку стану серцево-судинної системи дорослі люди віком від 40 до 74 років, які не зареєстровані як хворі. Більшість цих перевірок проводяться під час первинної допомоги та виконуються медсестрами і медичними асистентами. Це є ідеальною можливістю, щоб зробити дуже короткий вплив зі зміни поведінки стосовно здоров’я потенційно для мільйонів людей.

Для розробки інтервенцій (the interventions) ми використали ітеративний підхід, в якому поєднали докази та експертні дані з багатьох джерел, включаючи систематичні огляди літератури, консультації з зацікавленими сторонами, якісне дослідження, оцінку затрат ресурсів та командні дискусії. Ми конкретизували зміст дуже швидких інтервенцій в термінах технік зміни поведінки (behaviour change techniques). Наприклад, наша дуже швидка інтервенція, яка базується на використанні крокоміра (our pedometer-based very brief intervention), об’єднує дев’ять різних технік зміни поведінки, що включають Постановку мети (поведінкової), Планування дій та Самомоніторинг поведінки. Це було впроваджено через надання учаснику крокоміра і Графіка Кроків зі словесними інструкціями, такими як: «Кожного тижня Ви можете ставити собі мету в кроках, наприклад, пройти 6000 кроків на день, потім кожного дня Ви можете записувати скільки кроків Ви пройшли і дивитися, чи досягли Ви мети». Ми також розробили тригодинну тренувальну сесію та посібник для медичних практиків, які будуть використовувати ці інтервенції.

Такі дуже короткі інтервенції, які базуються на поведінкових техніках, мають бути відокремлені від простого «надання порад». Порада зазвичай залучає умовляння змінитися та інформацію про шкоду низької фізичної активності або вигоди бути більш фізично активним. Хоча це важливо, також може бути корисним включати техніки на кшталт постановки мети та самомоніторингу, які розроблені для допомоги людям змінити власну поведінку.

Ми показали, що це реально – включити дуже короткі інтервенції у Перевірки Здоров’я та що це доступно для медичних практиків і пацієнтів. Наші перші дослідження їхньої ефективності були достатньо обнадійливими. На підставі об’єктивно виміряної фізичної активності, використовуючи акселерометр, дуже коротке втручання на базі крокоміра (the pedometer-based very brief intervention) мало приблизно 73% ймовірність ефективності (тобто збільшення фізичної активності відносно стану контролю без втручання). Проте коли ми перевіряли ці дуже короткі інтервенції на більш великій вибірці (N = 1007), вони мали лише невеликий незначущій позитивний ефект на об’єктивно виміряну фізичну активність за три місяця. Тим не менш за економічною оцінкою є 60% імовірність, що інтервенція затратно-ефективна в довгостроковій перспективі, ніж Програми Перевірки Здоров’я Національної Служби Здоров’я без таких інтервенцій. Таким чином надавати дуже короткі інтервенції може бути краще, ніж нічого не робити.

Потенційно можливо підвищити ефективність дуже коротких інтервенцій шляхом включення додаткових компонентів втручання. Складність у тому, щоб зробити це без значного підвищення витрат. Один зі способів – це поєднати дуже короткі «обличчям-до обличчя» інтервенції, які надаються практиками системи охорони здоров’я, з «цифровими» втручаннями, які забезпечують пацієнта поточною підтримкою для поведінкових змін. Комбінування безпосередніх та цифрових компонентів може бути більш ефективним, ніж кожний з них окремо. Ми використали версію такої моделі впливу в нашій роботі зі збільшення частоти відмови від паління у курців (improving quit rates among smokers) на рівні первинної допомоги, в межах якої цифровий компонент складався з 90-денної програми спеціальних текстових повідомлень, що надсилалися на мобільні телефони курців.

Рекомендації

  • Є докази ефективності коротких інтервенцій зі зміни поведінки, такої як куріння або низька фізична активність. Проте багато з цих інтервенцій надто довгі для того, щоб включити їх у звичайні консультації з пацієнтами.
  • Розгляньте замість цього використання дуже коротких інтервенцій, які визначаються як такі, що не тривають більше п’яти хвилин. Докази їх ефективності слабкіші, ніж для коротких інтервенцій. Але надання дуже коротких інтервенцій імовірно краще, ніж взагалі не робити втручання.
  • Замість того, щоб просто «дати пораду», подумайте про дуже короткі інтервенції, які включають одну або більше технік зміни поведінки. Наприклад, може бути корисним попросити пацієнтів стежити за їх поведінкою або скласти план конкретних дій, записавши коли, де та як вони підвищать власну фізичну активність або відмовляться від спокусливих закусок.
  • «Підписування» пацієнтів на корисні ресурси (наприклад, на додаток для смартфону або у місцеву групу тих, хто ходить пішки) робиться швидко та може покращити вплив інтервенції. Може бути корисним також організувати наступне призначення.

Використовуйте кожну можливість зустрічі. Кожного разу, коли ви бачити пацієнта, ви маєте шанс сказати щось про поведінкові зміни. Сумарний ефект від впливу багатьох медичних працівників, які використовують дуже короткі інтервенції з багатьма пацієнтами, може справити суттєвий вплив на суспільне здоров’я.